«ВІЖИ-3000» – погляд у нове тисячоліття

Окрім організаційних питань було розглянуто та затверджено цілу низку оригінальних проектів, реалізація яких сприятиме розвиткові Закарпаття та утвердженню його на міжнародній арені. Мова, насамперед, про спільний з ГО "Рідне Закарпаття" проект-ідею "Модель поваги до людей, потрібності, затребуваності їх до суспільства" та ініціативу створення у Берегівському районі термального лікувально-оздоровчого та рекреаційного центру "Анна-Марі та Марі-Анна".
 
Берегівщина належить до одного з найперспективніших регіонів України на термальні води. Аналогічні азотні кремнисті терми широко розповсюджені у світі. Найбільша кількість курортів на кремнистих лужних термах розташована в Болгарії, на півдні Словаччини, у Франції в Піренеях. Наявність таких національних світових скарбів у надрах країни вказує на вигідність інвестування у цю галузь. Освоєння бальнеоресурсів забезпечить створення курорту, який нічим не буде поступатися всесвітньо відомому угорському курорту Гайдусобосло. Для забезпечення розвитку природно-рекреаційного потенці­алу району, який базується на термально-мінеральних водах, місцева влада пропонує зацікавленим інвесторам зарезервовані землі площею до 50 га.
 
Створення бальнеологічного курорту на Берегівщині позитивно позначиться на розвитку внутрішнього та зовнішнього туризму; лікуванням та оздоровленням зможуть скористатись спів­вітчизники, які проживають у промислово розвинених областях України: шахтарі, працівники металургійних комбінатів, гірничодобувної та хімічної галузі, населення, яке постраждало під час аварії у Чорнобилі, населення країн СНД, іноземні туристи.
 
Будівництво термального центру лікувально-оздоровчих та рекреаційних закладів "Анна-Марі та Марі-Анна" з ефективним використанням наявних водопроявів термальних мінеральних вод – привабливий проект для інвестування, який покликаний створити найсучасніший термальний лікувально-оздоровчий центр Європи.
 
Також було схвалено ініціативу проведення футбольного матчу в м.Ужгород у квітні 2012 року між збірними Угорщини та України з нагоди 20-річчя проведення першого офіційного футбольного матчу між цими країнами, який відбувся 29 квітня 1992 року в м. Ужгород, та прийнято Звернення до впливових людей світу стосовно бережливого ставлення до нашої спільної колиски – планети Земля. "Якщо ми, світова спільнота, в найближчий час не знайдемо розумну форму співпраці з планетою Земля, то нас, чим далі, тим більше будуть чекати природні катаклізми, які приведуть до нечуваних масштабів втрати людей і матеріальних цінностей", – говориться у Зверненні.
 
Завершилося засідання врученням нагород. Міжнародного призу "ВІЖИ-3000" удостоєно Володимира Гісема –директора Ужгородського коньячного заводу, Владику Мілана – єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії, Олександра Ледиду – голову Закарпатської обласної державної адміністрації, Мирона Маркевича – головного тренера футбольного клубу "Металіст", Юрія Пільчевського – керівника інформаційного центру "Україна-2012" Кабінету Міністрів України, Володимира Смоланку – директора обласного центру нейрохірургії і неврології.
 
Міжнародний приз "Віжибу" отримали: головний редактор газети "Срібна Земля-ФЕСТ" Василь Ільницький, місь­кий голова Мукачева Золтан Ленд'єл та міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов.
 
Міжнародним призом "Карпатський ведмідь" нагороджено президента Федерації футболу Закарпаття Михайла Ланя, директора приватного підпри­ємства готельного комплексу "Дружба" Василя Макара, члена виконкому Закарпатського обласного від­ділення НОК України Яро­слава Свиду.
 
Міжнародним призом "Вселюжі"Жужанну Бабич – керівника Бере­гівського філіалу творчого центру "ВІЖИ-3000", співачку, композитора, продюсера, художника; Світлану Мітряєву – директора регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України; Гізеллу Ціполу – одну з найкращих оперних співачок світу, народну артистку України.
 
Ще 25 знаних та авторитетних краян отримали нагрудні міжнародні відзнаки, а Петро Мага – заслужений артист України і телеведучий – отримав Між­народний приз "Віжиє" за №1.
 
Микола Макара