«… І підемо їсти морожено!». Малеча про незалежність

У двадцять років ця дівчинка із золотими кучериками буде співачкою. Каже, голос її почують аж за океанами. Кирпатий хлопчина з м'ячиком піде, певно, у футболісти, а його старша сестричка упевнена, що буде пекти смачнючі тістечка. Усі вони не хочуть війни, злиднів, дурдомів із телевізора. Усі знають: Україна вільна. Тож і запитали ми в малечі, як воно – рости в незалежній державі.

 

 

– Я дуже люблю нашу країну, тут живе моя мама, татко, бабка. Я часто приїжджаю до неї в гості, всюди гори, і мені ду-у-уже подобається. І бабка пече такі смачні пиріжки! Мама з бабкою вчора казали, що буде у середу вихідний – і ми підемо їсти морожено, вату, кататися на машинках. Мені так подобається, коли ми всі разом гуляємо, а ще граємося на вулиці. З подружками. А ще, у 20 років, коли я виросту, – буду моделлю.

 

 

– Я знаю багато про Україну. Вона найкрасся на світі: у нас є гори і море. Моя бабка вчить мене бути українкою. І я тансюю тансі і співаю пісні. Про Україну. А ссє ми, українки, – самі ліпсі, дівчата у світі! Так тато казе. Того я дусе хочу бути парехмахером, як моя вуйна. Буду робити людей гарними.

 

 

– Я перейшов у 2 клас і мало шо знаю про дорослі діла. Мені подобаються брати Клички, хочу також бути таким сильним. У мене є всьо, шоб почуватися добре. Не хочеться тільки, шоб у нашій країні була війна. Мені дуже добре зараз жити у нашій чудовій країні. Буду великий – буду робити бізнес.

 

 

– Зараз багато людей їздить за кордон заробляти гроші, бо дома не можуть найти роботу. Як у мене будуть діти, хочу з ними жити в Україні. Буду водити машину.

 

Мама з татом уже казали, шо у середу вихідний, підемо гуляти в місто, ура-а-а! Будуть концерти всякі, смішне, морожено. Класно, шо можна так перед школою повідпочивати. А в школі нам багато розказують про День Незалежності, як Україна стала вільною. Я таке люблю слухати. А в телевізорі бачив, як депутати билися, яйця кидали, шаріки літали... Старші казали, шо то дурдом.

 

 

– Я чекаю таке свято. Мама й бабка розказували казки, щоб мені цікаво було. І в школі наша учителька таке вчила. Тільки тяжко запам'ятати.

Хочу, щоб усі жили, не вбивали нікого, казали тільки правду, не мусорили, не було війни, голоду, щоб було, за що їсти і купити форму в школу. У 20 років буду помагати мамі дома їсти варити і печи такі файні торти, як моя мама.

 

– Я народився в Україні, і мені дуже дорога ця земля. Мені подобається наша українська культура, історія, де багато цікавих подій, розповідаються легенди. Наприклад, коли наші козаки відбивалися від суперників і завжди перемагали, бо вони мали наш дух, український!

 

І ще ми всі мусимо дякувати, що ми НЕЗАЛЕЖНІ УКРАЇНЦІ тим, хто воював, нашим ВЕТЕРАНАМ. Вони врятували і зберегли нашу державу.

 

Я люблю свою країну і хочу принести їй багато користі.

 

– День Незалежності, як на мене, – головне свято всієї країни. Таку дату треба відзначати щороку, щоб усі знали, коли держава стала вільною. Думаю, ідеальна незалежна країна – справедлива, об'єднана, народна. Також хочеться, аби в такій незалежній державі всі люди були на рівні, мали однакову хорошу зарплату, не брали й не давали хабарів. І коли, наприклад, в медицині не вистачає якихось препаратів, уряд має забезпечити ними хворих. Якщо замало підручників – збільшити їх, бо школярі мають вчитися. А ще треба поліпшити харчування в школах і щоб більше було кабінетів хімії, фізики і всяких других.