У закарпатській Домбоківській святині нині аж два чудотворні образи

Нині тут проживають 24 монахині. За словами черниці Єфросинії, господарство велике, а працювати нікому – старенькі помирають, а молоді дівчата не хочуть йти до монастиря. Якщо і приймають постриг, згодом залишають храм Божий – бажають мати сім'ю і дітей. "Маємо великий город, тримаємо корів, курей, свиней, – каже монахиня. – Вирощуємо картоплю, помідори, кукурудзу, пшеницю, перець, у нас своє молоко, сир, яйця, самі випікаємо хліб. М'ясо продаємо – у монастирі його не вживають. А на виручені кошти треба обробляти землю, замовляти трактор, сплачувати за газ, світло, ремонтні роботи. Держава нас зовсім не фінансує".

Монахиня розповідає, що обитель заснована 1932 року протоієреєм Іоанном Карбованцем. Він за згоди батьків продав власне домогосподарство у селі Невицьке Ужгородського району і за виручені гроші вирішив побудувати православний монастир на території графського маєтку в селі Домбоки. Допомагав споруджувати святиню і відомий проповідник православ'я на Закарпатті архімандрит Олексій Кабалюк. (До речі, про преподобного "Замок" уже писав позаминулого номера). "1959-го обитель ліквідували комуністи – на той час тут перебувало майже шістдесят монахинь, – мовить сестра Єфросинія. – Усіх їх перевезли до Мукачівського Свято-Миколаївського монастиря, де вони пробули 32 роки. На початку 90-их святиню відновили – і сестри повернулися додому".

Черниці пригадують, що під час Великої Вітчизняної відбувалися справжні дива. Кулі окупантів не зачепили жодної стіни монастиря, вдалося врятувати і охрестити майже дві сотні дітлахів, яких вороги хотіли вивезти до Німеччини.

На території жіночого скиту є три храми: Успіння Пресвятої Богородиці, Спасо-Преображенський і домовий – Свято-Покровський. У Свято-Успенському знаходяться частинки мощів святих угодників, а також дві чудодійні ікони Божої Матері.

Сестра Варвара протирає велику ікону Богоматері на стіні храму. "Це – "Скоропослушниця", – пояснює вона, – від "скоро почую ваші просьби". За переказами, це перша копія, зроблена з образу Богородиці. Ікону з Єрусалиму привіз на Закарпаття брат найстарішої монахині святині Любові схиігумен Серапіон. На свято Успіння Пресвятої Богородиці вона була виставлена для поклоніння вірникам у Мукачівському храмі, а згодом потрапила до монастиря в Домбоки. Ікона має чудодійні властивості – зокрема, зцілює від раку і безпліддя".

Інша чудотворна ікона монастиря – "Акафісна", привезена з Афона до Закарпаття завдяки архімандриту Олексію Кабалюку, який отримав її як благословення від патріарха Свято-Пантелеймонівського монастиря. У скиті помітили, що образ мироточить під час світових чи місцевих катаклізмів. Зокрема, це траплялось під час повеней на Закарпатті, цунамі у Японії, у "день народження" ікони – 22 листопада.

...У кімнатці найстарішої 90-річної монахині Любові тихо – тільки цокає годинник. Черниця заглибилась у роздуми і молитви, у руках перебирає чорну вервицю. "Матушко Любо, прийміть", – просить сестра Єфросинія. Монахиня тільки киває головою – важко розмовляти. Розповідає, що родом із Мукачівщини, зростала в родині, де було 10 дітей. Черницею стала у 18 років за покликом душі, бо дуже любить і шанує монастир. Пригадує, колись до святині частенько навідувались дітлахи, а зараз їх тут майже не буває. Каже, люди вже не такі, як були раніше, – вони розлюбили молитву.

Надія Вишневська

Теги: ікона, зцілення, святиня, монастир

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати