Шукаю половинку. Традиційні клуби знайомств замінили інтернет-сайти й газетні оголошення

Інтернет сльозам не вірить

У знаменитому кінофільмі "Москва сльозам не вірить" чудово показано, як вирішували проблему одинаків у радянські часи. Клуби знайомств із різноманітними віковими групами, зацікавленнями й танцювальними вечорами справді ставали виходом для самотніх людей середнього й старшого віку. На жаль, нині така система майже перестала існувати. Знайомства перемістились у віртуальну площину.

В Ужгороді є чимало можливостей розмістити оголошення із закликом відгукнутися до своєї другої половинки чи й просто "порядного чоловіка без поганих звичок та матеріальних проблем". Вашу анкету (за обумовлену оплату) легко розмістять і в обласних друкованих виданнях, і навіть на міжнародному сайті знайомств. Проте поспілкуватись із такими ж одинокими серцями наживо у вас навряд чи вийде.

"Достатньо поверхово пробігтися поглядом сайтами знайомств, щоб зрозуміти: абсолютна більшість людей там шукає не серйозних стосунків, а головним чином сексуальних розваг. Тобто сподіватися на міцні тривалі взаємини з людиною, із якою зійшлися через такі ресурси, майже неможливо", – скаржиться пані Олена (ім'я змінено. – Авт.). До того ж є небезпека, що наречена(ий) з Каліфорнії може виявитися при особистій зустрічі далеко не тою особою, фотокартками якої ви милувалися протягом місяців інтерактивних спілкувань.

"Справді, інтернет-знайомства – це побачення насліпо, – каже магістр психології Олег Пагулич. – Мережа ні до чого не зобов'язує. Можна полистуватися, подивитися й покоментувати фото одне одного – і все. Пішов, і не треба прощатися".

Така непередбачуваність і ненадійність онлайн-знайомств може бути захопливою для підлітків, проте люди, які вже переступили межу 30-ліття, віддають перевагу більш традиційним формам стосунків і прагнуть надійності. Особливо це помітно у спільнотах патріархальних, до яких належать закарпатці.

Самотність – від комплексів

Можливо, саме тому для багатьох краян проблема є справді актуальною. До редакції "Замку" звернулися читачі з проханням розглянути тему знайомств на наших сторінках. Поділилися життєвою ситуацією: старанний студент, спортсмен, вихований ("аж надто вихований" – за словами деяких знайомих) хлопець до 30 років майже весь вільний час присвячував навчанню, роботі. Якось і не помітив, як пролетіли роки, дівчат довкола почало крутитися менше, а більшість ровесниць уже бавили діточок. І нині робота в чоловіка забирає чи не весь час, ходити на дискотеки вже якось недоречно... Тож досі  одинокий. Де ж якщо й не знайти кохану, то бодай приємну товаришку-однодумця?
 
"Тепер неважко познайомитися, це навіть набагато легше зробити, ніж років 20–30 тому, – наголошує психолог. – Проте нині людям важко знайти справді глибокі, тривалі стосунки. Традиційно в чоловіків є певна перевага. У віці 30–35 років мужчинам знач¬но легше відшукати пару, ніж представницям слабкої статі. Якщо ж у таких літах чоловік відчуває труднощі у стосунках із жінками, то це переважно суто психологічні бар'єри – проблеми, які цілком можна вирішити з допомогою психолога. І цього аж ніяк не слід боятися. Ми ж не прив'язуємо до дверей хворого зуба, і не лікуємо апендицит кровопусканням, як це було у ХVІІ столітті, а звертаємося до фахівця. То чому стереотипи, що вирішувати проблеми психологічного характеру слід винятково самотужки, так міцно сидять у нас і сьогодні?" – резюмує спеціаліст.

Щодо самотніх жінок, яким за тридцять, психолог радить не ставити надто високі планки потенційним обранцям. "Наші жінки й дівчата хочуть усе й одразу: щоб наречений був і забезпечений, і красивий, і молодець". Самі ж панянки, забуваючи про власні вади й "неідеальності", а також про те, що їх майже вдвічі більше, ніж потенційних партнерів, так і залишаються самотніми". Найгірше, каже фахівець, що сьогодні під поняттям серйозності стосунків розуміємо переважно фінансову складову, забезпеченість. "Насправді взаємини, розпочаті на сексуальній основі, можуть виявитися не менш серйозними і тривалими, ніж ті, що будуються суто на раціональному розрахунку. Просто стереотипи не дозволяють нам часом правильно оцінити перспективи".

Не щастить у коханні? Змініть роботу

Фахівці називають обов'язкову умову для тих, хто прагне зав'язати хороші стосунки: не слід боятися робити певні кроки для реалізації своєї мрії. "Потрібно пробувати, не чекати, що все вийде одразу ж – з першого разу. Варто навіть кілька разів помилитися, аби врешті знайти те, що справді шукав", – наголошує Олег Пагулич. Часто люди,  раз опікшись, остерігаються нових стосунків, важко переживаючи негативний досвід, зациклюючись на невдачі. Проте насправді у взаєминах "негативного" досвіду бути не може. Роботу над помилками й засвоєні уроки ми інстинктивно застосовуємо надалі чи в наступних стосунках, що часто є дуже корисним.

Наразі ж із проблемою самотності багатьох нерішучих закарпатців психолог має намір боротися курсами... "пікапу". Олег Пагулич розповів "Замку", що вже навіть запланував відкриття в Ужгороді двох відповідних шкіл, де чоловіків і жінок навчатимуть долати застарілі комплекси, легко й невимушено знайомитися, без страхів та упереджень будувати стосунки з протилежною статтю. Відповідні майстер-класи сам засновник курсів уже пройшов у Києві, і цей досвід має намір поширити й серед краян.

Якщо ж у коханні вперто не щастить, психологи радять... перемкнути увагу на щось інше, наприклад, змінити рід діяльності, знайти цікаве хобі, почати відвідувати якийсь гурток, вивчати щось нове. Адже, коли людина захоплена улюбленою справою, – вона щаслива. А щасливі завжди страшенно привабливі, тому обов'язково притягують до себе інших.

Софія Козак

Теги: знайомство, інтернет, віртуальний

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати