Князь Ракоці зустрівся з куруцами-русинами

11 лютого у селі Шаланки на Виноградівщині відбувся міжнародний історичний костюмований фестиваль. Подію приурочили до 300-річчя останнього куруцького сейму, який провів князь Ференц II Ракоці.

Саме у цьому селі фактично вирішувалася доля національно-визвольної війни угорського народу проти гніту династії Габс¬бургів, яка тривала довгих вісім років (1703–11 рр.). Як відомо, до повстання активно долучилися й селяни, які мешкали на Закарпатті, і не лише угорці. Багато де було сформовано загони повстанців-куруців. А в лютому 1711 року у Шаланках скликали нараду, на якій остаточно вирішили відмовитися приставати на невигідні умови миру з імператором. Звідси Ференц Ракоці виїхав у Польщу на зустріч із російським царем Петром І, аби заручитися військовою допомогою...

Нині в Шаланках вирішили відтворити ці історичні події. Куруци в історичних костюмах прибули сюди з села Торпи (Угорщина), разом із ватажком повсталих Томашем Есе – цю місію взяв на себе екс-голова села Бейла Келемен, а роль Ференца Ракоці майстерно зіграв актор Берегівського угорський театру Андрій Качур. Всі вояки мали уніформу тих часів, зброю й дуже ефектно виглядали на центральній вулиці закарпатського села. Повсталий князь у повному параді гарцював на коні. Процесія зустріла і колону місцевих селян, які були вдягнені в гуні й мали у руках звичайні предмети побуту, що у воєнний час також виконували функцію смертельної зброї.    

Урочистості відбулися в мемо¬ріальному парку, де містяться величні дерев'яні фігури самого чільника визвольної війни, угорського короля Св. Іштвана, та письменника Келемена Мікеша. У промові й покладанні вінків взяли участь представники  консульств, політичних партій та громадських організацій, гості з Угорщини, Росії й навіть Іспанії. Святкова хода рушила до колишнього палацу Баковці, де кажуть, зупинявся і Ференц Ракоці. На жаль, від цієї будівлі нині залишилася тільки пивниця.

Як розповів голова села Віктор Альохін, урочистості вдалося організувати лише за підтримки численних друзів села, в тому числі з-за кордону. "Ми вирішили передати атмосферу тієї епохи і, мені здається, це в нас вийшло, – розповідає він. – Підтримала нас і районна влада, і Угорщина, і нове місто-побратим Шаланок – російський Бєлгород. Тому й надалі бажаємо тісно співпрацювати з усіма – угорцями, росіянами, іспанцями. Скажімо, гість з цієї далекої країни – Фабіан Гонсалес, який займається благодійністю, також не залишився байдужим до нашого запрошення. На жаль, у селі давно не працюють і не розвиваються підприємства. Однак я вірю: за кілька років Шаланки перетворяться на потужний туристичний центр. Бо ще залишилися в нас приватні винороби й умільці бондарі, які роблять унікальні діжки. Окрім цього, маємо чудові історичні пам'ятки. Тому саме сільський туризм – це реальний шлях для заможного майбутнього наших Шаланок".

У реформатському храмі XIV століття, який після пожежі відновили 1821 року,  провели наукову конференцію, де йшлося про історичне значення згадуваних подій. До речі, саме в стінах храму князь Ференц II Ракоці провів останній сейм куруців: про цю подію свідчить пам'ятний надпис. Національно-визвольна боротьба зазнала поразки, послаб¬лена армія куруців капітулювала, у червні 1711 здався й останній вір¬ний Ракоці гарнізон Мукачівської фортеці. Хоча змагання за свободу Угорщини програли,  Габсбурги змушені були піти на ряд поступок, зокрема – дотримуватися угорської конституції, скликати Державні збори, а всі учасники війни дістали амністію.

Цілий день тривала концертна програма в центрі Шаланок. Прикметно, що стилізовану армію куруців і всіх охочих абсолютно безплатно пригощали боґрачем, боб-гуляшем, гарячим вином. Єдине, що погода видалася морозною, із заметіллю. Однак навіть це не зіпсувало настрою учасникам цікавого історичного дійства.  

Олександр Ворошилов, фото автора

Теги: Шланки, історія, куруци-русини

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати