Також у Свалявському надлісництві тривають рубки для будівництва ліній електропередач. Частина з них проходить через місця поширення червонокнижних видів рослин і тварин. Детальніше про це дізнавалося Суспільне.
Під Вододільним хребтом — свіжа вирубка лісу під лінії електропередач. Таких у Пашківецькому лісництві Свалявського надлісництва декілька — лінію тягнутимуть до полонини Руна, де зараз монтують перші вітряки майбутньої вітроелектростанції.
Окремо сюди побудували нову лісову автодорогу. Виконувач обов'язків керівника напряму «Ліси» громадської спілки «Всесвітній фонд природи Україна» Михайло Богомаз каже, що частково під неї вирубали праліси лісництва «Шипот» Ужгородського надлісництва. Таку ж дорогу зараз планують на гору Гостра.
На всіх цих територіях природоохоронці виявили не зафіксовані лісівниками червонокнижні та рідкісні види рослин і тварин. Зокрема, популяцію саламандри плямистої. Наразі вони намагаються створити для них природоохоронні зони.
Виконувач обов'язків керівника напряму «Ліси» громадської спілки «Всесвітній фонд природи Україна» Михайло Богомаз розповів:
«Ми знаходимося на початку вирубки, яка відбулася всупереч домовленостям із ДП «Ліси України». І що цікаво — рубка взагалі йде вгору. Замість того, щоб прокласти її набагато коротшим і менш шкідливим способом — вздовж потічка і біля населеного пункту, — вона пішла вгору. На нашу думку, це зроблено для того, щоб потім, власне, потягнути її до чергових можливих місць відновлюваної енергетики, тобто на Вододільний хребет. Загалом тут, як ми вже знаємо, протягом першої половини року, фактично з березня і далі, працювала велика кількість незалежних науковців. Вони встановили, що тут є десятки місць зростання видів, які занесені до Червоної книги. Під час одного з останніх виїздів саме в тому місці, де ми зараз знаходимося, було виявлено місце зростання червонокнижної рослини — скополії карніолійської. Фактично, як ми бачимо, воно було знищене».
Вирубка лісу на полонині Суспільне Ужгород
Експерт аналітичного відділу громадської організації «Українська природоохоронна група» Андрій Тупіков розповів, що на ділянці вирубки протяжністю близько двох кілометрів природоохоронці виявили 108 місць поширення червонокнижних видів рослин і тварин. За його словами, цих видів немає у документах лісівників.
«Вони почали рубку, спираючись на те, що у них є акт і лісорубний квиток. Коли ми знайшли тут червонокнижні види, найбільш особливим було те, що у травні ми тут мали десятки зустрічей із саламандрою. Ця ділянка цінна, тому що тут були зареєстровані цінні види рослин і тварин, які повністю ігнорує лісництво. А департамент екології нам двічі відмовив у створенні тут охоронних зон для видів, охорона яких має бути забезпечена законом і відповідними рішеннями», — сказав Андрій Тупіков.
За словами керівника департаменту екології Юрія Шпонтака, серед причин відмови у створенні охоронної зони були технічні зауваження до подання та колізії у законодавстві.
«Оскільки основними із моментів було деяка декілька технічних зауважень до самого подання, а також те, що саламандра плямиста відсутня у додатку другому до порядку постанови, оскільки є певні фактично колізії у даній постанові, було відмовлено», — розповів керівник.
Також під час обговорення створення охоронної зони землевласники та землекористувачі висловлювали зауваження щодо обґрунтованості її площі.
«Одним із основних аргументів землевласників або землекористувачів, які обговорювалися і ставились у зауваження до створення такої охоронної зони - це була необґрунтована кількість площі відповідно до особин, які були знайдені. Були такі звернення, що десь виявлені декілька локалітетів певних рослин, а загальна площа там подавалась по кадастровому номеру, умовно, сотні гектарів. Тобто тут через розрахунок площі», — додав Юрій Шпонтак.
Комісійне обстеження території для виявлення червонокнижних видів рослин і тварин, як повідомляє експерт аналітичного відділу громадської організації «Українська природоохоронна група» Андрій Тупіков, провели взимку.
«А знаєте, коли лісники проводять такі обстеження? У січні, коли сніг. Чому вони так роблять? Я думаю тому, що якщо ми прийдемо сюди навесні, то виявиться, що на ділянках 60+ років наявні червонокнижні види і це треба враховувати», — розповів чоловік.
У 2025 році під час будівництва нової автомобільної дороги до місця встановлення вітряків на полонині Руні, Свалявське надлісництво вирубало старовікові ліси, а Ужгородське — праліси.
За словами виконувача обов'язків керівника напряму «Ліси» громадської спілки «Всесвітній фонд природи Україна» Михайла Богомаза, ділянка отримала статус пралісу у 2019 році. Він зазначив, що під час будівництва дороги тут вирубали понад гектар лісу.
«Тут було зрубано більше гектара цього цінного лісу. Додатковим підтвердженням того, що це дійсно цінна лісова екосистема, от прямо біля дороги на стовбурі, якщо ми подивимося,побачимо лобарію. Ми бачили на початку там був вид лишайника червонокнижного, а тут у нас на поваленій деревині є червонокнижні равлики. Тобто, це ще додаткові підтвердження про цінність цієї екосистеми. Знову ж таки, скільки їх там загинуло власне при будівництві дороги?», — сказав Михайло Богомаз.
Дорога до вітряків Суспільне Ужгород
За фактом рубки у пралісах прокуратура відкрила кримінальне провадження. Виданий на цю ділянку лісорубний квиток скасовують через суд. Михайло Богомаз додає, що апеляційний суд визнав його незаконним.
«Зараз було рішення апеляційного суду про те, що лісорубний квиток, який виписаний на цю ділянку, щоб побудувати тут дорогу, є незаконним. Фактично лісорубний квиток скасовано. Але, звісно, і ДП «Ліси України», і ті, хто виписував лісорубний квиток — Західне міжрегіональне управління лісового господарства, подали касацію. Тобто зараз, фактично, йде боротьба за цю ділянку на рівні Верховного Суду», — додав В.О. керівника напряму «Ліси».
Андрій Тупіков каже, що у Свалявському надлісництві запланували також нову лісову автодорогу до гори Гостра. За його словами, її мають прокласти через ділянку лісу, де зараз немає дороги.
Тупіков зазначає, що офіційно будівництво дороги пояснюють необхідністю забезпечення лісогосподарської діяльності. Зокрема йдеться про протипожежні заходи та можливість вивозити деревину у разі проведення рубок.
«Дорога на полонину Гостра планується просто посеред лісу, нетронутого лісу у якому немає дороги. Це буде просто прорубування живої, абсолютно нової дороги. Їм потрібна (нова лісова автодорога — ред.) для забезпечення потреб при проведенні лісогосподарської діяльності. Формально для протипожежних заходів, щоб вони могли їх виконувати якісніше і вчасніше, і для вивезення деревини у разі проведення рубок», — зазначив Андрій Тупіков.
Журналісти Суспільного намагалися отримати коментар щодо цих рубок у Карпатському лісовому офісі, однак на місці не було уповноважених їх коментувати. Керівник офісу Ігор Чебан перебував у відрядженні на Івано-Франківщині, а головний лісничий Павло Ванджурак — у відрядженні за кордоном.
Полонина Руна — територія-кандидат на внесення до переліку Смарагдової мережі — загальноєвропейської система природи, що об'єднує території особливого природоохоронного значення для збереження рідкісних видів тварин, рослин та природних оселищ. Науковці продовжують знаходити червонокнижні види прямо на місцях, де заплановані фундаменти під вітряки.
Фундамент вітряків Суспільне Ужгород
Обстеження ділянок , де планують встановити фундаменти конструкцій, свідчать про невідповідність даних у звіті оцінки впливу на довкілля фактичному стану території, розповів Андрій Тупіков:
«Під кожен фундамент є обґрунтування, що там нічого цінного нема. Але для значної кількості фундаментів ми провели швидкі обстеження, протягом дуже короткого, не всього вегетаційного періоду рослин та активності тварин і нам стало зрозуміло, що звіт з ОВД (звіт оцінки впливу на довкілля — ред.) — повна фікція. Чому? Тому що ми читаємо у звіті з ОВД, що тут немає червонокнижних рослин, а я стою і дивлюсь на червонокнижну рослину. Це дивно».
Експерт вважає, що Україна ратифікувала Смарагдову повинна дотримуватися міжнародних зобов'язань, адже країна ратифікувала смарагдову угоду.
«Україна ратифікувала Смарагдову мережу у своїй діяльності. Це означає, що країна згодна діяти за правилами, визначеними для Смарагдової мережі. Навіть не зважаючи на те, що внутрішньо відсутні законодавчі норми, які врегулюють це в нашому законодавчому полі (тобто профільний закон — ред.), це не знімає відповідальності з України. Країна ратифікувала Карпатську і Бернську конвенції, оселищну директиву і має їх дотримкуватися. Відповідно, цей кейс показує наш євроінтеграційний напрямок», — додав чоловік.
Андрій Тупіков є автором петиції про збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат, яка у березні цього року набрала понад 26 тисяч голосів. У зверненні вимагали створити природоохоронні території у високогір'ї Карпат, де запланували різні індустріальні та рекреаційні об'єкти.
На петицію відповів президент, доручивши уряду та Раді національної безпеки і оборони України розглянути питання. Водночас, за словами директора департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА Юрія Шпонтака, громади Закарпаття не підтримують створення нових заповідників.
«Такі клопотання були підготовлені рядом громадських організацій у 2023, 2024 та 2025 роках. Міністерство їх розглядало і деякі з них схвалило, надіслало для узгодження із землекористувачами в обласну військову адміністрацію. Обласна військова адміністрація направила на територіальні громади для отримання відповідного погодження від землекористувачів щодо можливості створення такого об'єкту природно-заповідного об'єкту. На сьогоднішній день, так сталося, що землекористувачі відмовили у створенні таких об'єктів. Мова йде і про заказники загальнодержавного значення, і про національні парки», — розповів Юрій Шпонтак.
Андрій Тупіков додає, що після відповіді президента та доручень уряду й РНБО реальних кроків для збереження природних територій, про які йдеться у петиції, не відбулося.
«Ми намагаємось тримати цю цей інформпривід на поверхні,аби не втрачати увагу. Але що я бачу? Що петиція - це така ж сама декларація, як і виконання норм закону. Пройшло півроку після того, як петиція набрала необхідну кількість голосів. Були гучні розмови про розробку законопроєктів, про «терміново все врятувати» і так далі. Нічого уряд не зробив і жодних кроків не відбувається. Перевірка Держекоінспекції сюди досі не доїхала, департамент екології Закарпатської ОВА саботує створення і всі наші наміри звернути увагу на недостовірність інформації у висновку ОВД».
Що відомо про будівництво ВЕС на полонині Руна
Першу вітрову електростанцію на Закарпатті встановили у серпні 2024-го на території Нижньоворітської громади Закарпатської області.
Згодом з'явилася інформація про плани зведення на закарпатській полонині Руна вітропарку з 30 турбін. Проєкт набув значного суспільного резонансу, оскільки ця локація є популярним туристичним місцем — поруч розташовані заповідні зони, а місцеві жителі традиційно збирають там дикорослі ягоди.
Зокрема громадські активісти зареєстрували на сайті Закарпатської обласної ради петицію щодо призупинення проєктів будівництва промислових вітропарків в горах Закарпаття. А у травні 2025 року близько двадцяти людей вийшли на пікет до Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Вони вимагали фіксації екозлочину на полонині Руна, де триває будівництво вітропарку без екологічного висновку оцінки впливу на довкілля, що є прямим порушенням закону «Про оцінку впливу на довкілля».
У червні того ж року компанія «Вітряні парки України», яка будує вітряки на Закарпатті, подала до суду на журналістку-розслідувачку Олену Мудру. Компанія подала два позови про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди до Виноградівського райсуду (дві претензії по 50 тис. грн кожна). У компанії вважають: інформація про початок будівництва вітряків ВЕС до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля нічого не порушує.
Також у червні депутати Тур'є-Реметівської сільської ради проголосували про зміну конфігурацій земельних ділянок на полонині Руна. Рішення ухвалили пакетом на користь вітропарків, поки природозахисники проходили реєстрацію.
15 липня 2025 року в акті Держекоінспекції Закарпаття написали, що оцінювання впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції на полонині Руна не потрібне.
11 серпня 2025 року у суді заслухали дебати сторін щодо будівництва вітрових електростанцій на полонині Руна. Міжнародна правозахисна організація «Екологія – Право – Людина» позивається до Тур'є-Реметівської сільської ради через детальний план території для будівництва 30 вітряків на полонині Руні, який, на думку юристів, був прийнятий з численними порушеннями законодавства.
21 серпня 2025 року суд ухвалив рішення щодо будівництва вітряків на полонині Руна.
У акті Держекоінспекції Закарпаття написали, що оцінювання впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції на полонині Руна не потрібна.
13 лютого 2026 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства погодило проєкт будівництва вітрової електростанції на полонині Руна. Під час перевірок на території Тур'є-Реметівської громади на Закарпатті порушень не виявили: будівництво здійснюється з дотриманням норм земельного та містобудівного законодавства.
Мар'яна Русин, Андрій Русин, Катерина Мешко