Кого вислухати, кого підбадьорити, обняти, а з ким поплакати і втішити – майже півсотні вимушених переселенців приймають, як рідних у хостелі у Великому Березному. Знайшлося тут місце і для домашніх улюбленців, яких вдалося вивезти з гарячих точок. А діти вже встигли потоваришувати.
У кімнатах – ліжка, меблі, є пральня, душові кабіни з гарячою водою, ідальня. На кухні саме пораються кухарі над обідом. Ще кілька місяців тому будівля була занедбана. Тут колись був воєнкомат, згодом соцзахист. Спочатку у кількох кімнатах відкрили соціальний магазин для нужденних, а з початку війни вирішили ефективно використати усю площу для вимушених переселенців.
Це -ініціатива волонтерки Римми Митрак, яку підтримали місцеві жителі та влада. Варто додати пані Римма – сама сирота, вихованка дитячого будинку, знає, як ніхто, про життя нужденних, тому і вирішила допомагати людям. Навіть, не залишила у біді свою подругу дитинства – вилікувала, прихистила і ще й роботу дала у хостелі.