Психіатрична лікарня в селі Вільшани була заснована понад 60 років тому. Пацієнтів за цей час тут пролікувалась не одна тисяча. І усі вони отримували належний догляд та відповідну медичну допомогу. Зараз переважна більшість пацієнтів , а це майже 80% хворих, - люди старші 60 років. Усі вони потребують не лише лікування а й особливого догляду. Адже значна частина з них вже не може себе елементарно обійти: Їх треба годувати, а інколи навіть водити до вбиральні.
Проблема в тому, каже директор закладу, що з початком другого етапу медреформи заклад втратив більше 80% фінасування. А це значить, що тих хворих, які тут перебувають вже багато років, просто не буде чим ані лікувати, ані годувати. Тож, яке яке майбутнє чекає на хворих, які більшу частину життя провели у стінах цієї лікарні, важко і уявити.
Наразі у закладі проходять лікування понад сотня хворих. Частина з них немає паспортів. Та над вирішенням цього питання активно працюють. Головне, що усі пацієнти, які тут лікуються, відчувають себе комусь потрібними. З ними спілкуються на рівних та дозволяють допомагати у господарчих справах.
Медичні працівники різних рівнів переконані: такі заклади в жодному разі не можна залишати без фінансування, адже це фактично це означає їх закриття.
Тож, чи залишаться пацієнти таких лікарень сам на сам зі своїми проблеми і яка доля їх очікує, поки – питання.
Однозначно лише одне : без допомоги та підтримки інших такі люди довго не проживуть.