Відвідувачам пропонують продегустувати 6 сортів варення і в залежності від пори року їх види можуть змінювати. Цікаво, що поряд зі стандартним абрикосовим, ожиновим чи полуничним туристам пропонують скуштувати і досить нестандартні варіанти, наприклад повидло із шипшини.Окрім того, що це смачно це ще й дуже корисно, оскільки в шипшині багато вітаміну С і її радять вживати для профілактики застудних захворювань. А от для покращення травлення варто їсти сливовий леквар.
До речі, сливове повидло якраз і є справжнім лекваром. Технологія його виготовлення досить складна і тривала – інколи займає до 24-х годин, а якщо об’єми дуже великі то й півтори доби.У справжньому лекварі відчувається смак диму,він не є дуже солодкий і за консистенцією густий. Цікаво,що додавати його можна як у солодку випічку – у різноманітні тістечка та десерти, а також непогано смакує леквар і з м’ясними продуктами.У відвідувачів ті ж емоції – зізнаються, що і не думали, що з деяких ягід можна виготовити повидло, та й до того ж таке смачне.
Музей леквару внесений у «Солодкий маршрут» області, за яким відвідують також винні підвали, гастрономічні фестивалі та інші смачні родзинки краю. Приємно, що з кожним роком їх дедалі більше, а тому туристу цікаво повертатися на Закарпаття.