Темою номер один на нараді були не дороги, не соціально-економічний стан району, ні, тим більше, рівень життя населення, а питання, яке включає вищезгадане та вирішення якого потенційно може змінити ситуацію на краще. Адже говорили про реальну децентралізацію та переваги, які з собою несе об’єднання спроможних громад.
У великій дискусії, яку започаткував очільник області, аби донести основні положення нової адміністративно-територіальної реформи, взяли участь як прихильники об’єднання, так і ті, хто не вбачає у ній реальних плюсів для громади. Зокрема скептичну думку висловив один з сільських голів Іршавщини, якого підтримали його колеги. Хоч сільський голова і не проти реформи, втім переконаний, що в ній чимало недопрацьованих моментів.
Та все ж останнє слово за громадами, яких, каже Василь Губаль, до цього часу недостатньо і, що головне, коректно інформували.
Кожен присутній на великому обговорені керманич району так чи інакше повинен вкластися у терміни і запропонувати узгоджений з громадами варіант об’єднань. Найгірше з цим поки справляються Берегівський та Міжгірський райони. Загалом в області планують створити більше 60 повноцінних громад.
Подібна широка дискусія стала можливою, позаяк офіційний Київ вимагає прискорити процес об’єднання, втім без обговорення з громадами, як каже голова Закарпатської ОДА, жодні рішення не будуть прийняті, хай би скільки часу це не займало.
Активну участь у обговоренні взяли і фахівці з питань децентралізації. Вони у свою чергу запропонували представникам сільських громад допомогу в тлумаченні основних положень закону та порекомендували, як правильно інформувати населення, аби в подальшому не виникало труднощів.
Переважно нарада тривала у форматі питання-відповідь. Втім брали слово і ті, хто в повній мірі підтримує нову реформу.
Велике закарпатське обговорення, як його вже встигли охрестити, стартувало. Подібні розширені наради проводитимуться й надалі. Головне, аби в дискусії активну участь брала громадськість.