Навіть приблизні підрахунки, скільки ж сміття припадає на одну особу на Закарпатті, ніколи не проводили. Результати могли б бути вражаючими. З побаченого на відтинку дороги Дубове – Усть-Чорна можна припустити, що на кожного місцевого припадає як мінімум тонна-дві побутових відходів. І все б нічого, але сміття, наче якийсь здобуток, тутешні викладають всім напоказ.
Відшукати вільний метр узбіччя, не захаращений сміттям, нам не вдалося. Непотріб усюди: на деревах, в урвищах та навіть у струмках, які стікають до річки Тересви – головної водної артерії багатотисячного Дубового.
У жителів навколишніх сіл своє пояснення таких неєвропейських пейзажів.
Зловити за руку ще нікого не вдалося. Та й хто ловитиме, якщо більшість робить те саме. Тут навіть побутує думка: що не згорить, те вода забере. Одного разу навіть пробували почистити узбіччя. Втім, як йдеться в прислів’ї: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.