16-17 січня ц. р. відбулась його прем’єра у Театрі ім. Йонаша Заборського у Пряшеві (режисер Міхал Неглік). Вже зараз можна сказати, що це буде одною з найуспішніших вистав даного театру. Обидві прем’єри та дві наступні репризи були випродані ще до появи п’єси на сцені.
Популярність мюзиклу викликана, головним чином, актуальністю змісту та гармонійним поєднанням в ньому пісень, танцю, музики й говореного слова.
Дія мюзиклу відбувається у Берліні на початку 30-х років минулого століття, коли до влади у Німеччині приходять нацисти. Саме тоді у це місто приїжджає молодий американський письменник Клеффорд (Матей Лацко), який поселяється в пансіоні фрейлін Шнайдер (Елена Кушнірова), в якому знаходиться її кабаре, по суті – дім розпусти. Там він закохується у барову співачку – англійку Саллі (Сильвія Донова), яка мріє посередництвом американського письменника стати кіноартисткою. Старіюча Фрейлі Шнайдер щиро закохується у багатого торгівця овочами єврея Шульца (Петер Лейко), який, долаючи расові та суспільні передсуди, відповів її взаємністю і вирішив одружитися з нею. По суті пансіоном керує приятель Саллі нацист Ернст (Лукаш Шептак), великий прихильник Гітлера, який перешкодить нареченим одружитися. Глибоко розчарований Кліффорд повертається в Париж без Саллі, а фрейлейн Шнайдер з расових мотивів зрікається свого коханого. Головну роль у виставі має конферансьє (Петер Кривий), пісні якого органічно пов’язують окремі сцени.
Під час цілої вистави прямо на сцені грає нацистський військовий оркестр (диригент Юло Селчан). Танці у бездоганному виконанні напівроздягненої групи кабаретних танцюристок становлять основу вистави.
Прем’єра мюзиклу у Пряшеві пройшла з величезним успіхом. Можна перебачати, що такими будуть і дальші репризи цієї дуже актуальної п’єси.
Те, що розпочалося в Німеччині на початку 30-х років, закінчилося смертю десятків мільйонів людей. Нині подібні події відбуваються в Росії та ряді азійських й африканських країн. Світова громадськість повинна зробити усе, аби ці події не переросли в нову світову катастрофу. А мюзикл „Кабаре” є пересторогою такої катастрофи, бо „увесь сучасний світ, співається в одній з пісень, є суцільне кабаре”.
Микола Мушинка