Одна з найбільших рибоводних станцій Хустщини з площею водного дзеркала понад 120 гектарів та потужностями – сотні тонн риби на рік зараз переживає, як в прямому так і переносному сенсі слова, сезон засухи. Вперше за всю історію існування підприємства води ледь вистачає, щоб, як тут жартують, змочити верхній плавник коропа. Обидві річки, що наповнюють ставки підприємства, цього літа пересохли. Навіть водонакопичувальний резервуар практично пустий не кажучи вже про десяток великих та малих озерець, що просто поросли чагарником.
Відсутність потрібної кількості опадів, а від так і води, вважають аномалією навіть рибоводи з досвідом. Про прибутки цього року не може йти і мови. Навпаки – керівництву доведеться діставати з кишень додаткові кошти, щоб протриматися до кращих часів. Сподівання на затяжні зливи розбиваються об невтішні прогнози синоптиків. Та в рибгоспі не сидять склавши руки і не чекають поки вся риба в ставках подушиться. Адже чим менше води, тим і кисню відповідно менше. Віднедавна воду в озера почали закачувати за допомогою насосів. Але такий метод тільки частково вирішує проблему. Решту бере на себе негашене вапно. Його потрібно чимало, щоб тримати якість води у межах норми. Вапняна дезінфекція досить агресивний спосіб. Але це єдина можливість врятувати рибу. Працівникам рибної ферми залишається тільки чекати на дощ, і сподіватися, що останній козир все таки зостанеться в рукаві.