Нічні Карпати – величні, таємничі та містичні. У цих горах народжуються легенди. І лиш небагатьом відомі їхні таємниці.
У нічних Карпатах, коли заходить сонце, на нічліг з пасовищ повертаються коні. Коней альпійської породи завезли сюди кілька років тому. З довгими світлими гривами, вишукані та манірні, ці коні дещо відрізняються від гуцуликів – традиційних мешканців Карпат.
З кінця весни і до середини осені коні випасатимуться тут, на полонинах. Доглядають за ними молоді хлопці. Кажуть, робота їм подобається. Умови, у яких живуть на полонинах юнаки – майже спартанські. Хоча, порівняно з вівчарською, їхня колиба - майже п‘ятизірковий готель. У хатинці охайно, і, не зважаючи на середину літа, в грубці вогонь – ночі в горах холодні. Продукти з низовини для хлопців привозять раз на два тижні. День їхній повністю підпорядкований сонцю – із сходом прокидаються, із заходом – лягають. Кажуть, кращого життя собі не уявляють.
Альпійські коні в Українських Карпатах – видовище насправді казкове. А особливо в час, коли сонце ховається за гори і Карпати починають відкривати тим, хто не боїться їх величі і таємниці.