В обох школах, де навчався Роланд Попович, його памятають вихованим, старанним і самостійним. Перші 9 років навчання минули в Берегівській ЗОШ №1. Тут дотепер на стенді – його улюблений класний керівник і однокласники. Старші класи закінчував у двомовній 10 школі. Роланд із простої сімї, добре володів угорською, російською, любив на вільні теми подискутувати з учителями. Тут його улюблений кабінет праці.
Активний і сміливий, після навчання одразу пішов в армію – завжди був готовий захищати свою Батьківщину і цей час настав. Він не дожив до свого 20-річчя, 22 липня у Роланда мав бути День народження. Однак один постріл обірвав життя хлопця. Сталася трагедія неподалік Луганська. Прощатися із солдатом до міського будинку культури прийшли не тільки родичі і друзі , а й усі небайдужі берегівчани. Прощальна церемонія відбулася з усіма військовими почестями і з божою молитвою.
Квіти, вінки і багато сліз. Берегівчани не стримували емоцій, кажуть на Сході повинні воювати підготовлені, досвідчені військовослужбовці. Віддати життя заради Батьківщини – вчинок не для боягузів, тому Роланд Попович – берегівський герой, портрет якого розмістили біля меморіалу Небесної Сотні. Герої не вмирають.