Чоловік каже: чекав горе-покупців десь півгодини, на дзвінки, зрозуміло ніхто не відповідав. Одразу написав заяву у міліцію, яку, втім, у нього нього не прийняли. Автівка була завезена, як і добра половина на Закарпатті, на основі довіреності. Збір документів та підтвердження купівлі- продажу, як того вимагали правоохоронці, тривав три місяці, відтак лише в січні 2013 заяву зареєстрували. Оперативним шляхом шукати автівку, на якій їздять без документів і навіть техпаспорта, адже всі папери залишились у пана Олександра, міліціянти відмовились. У прокуратурі Ужгорода звернення пана Олександра спростували. Однак, зі справою виявились знайомі, і навіть винесли по ній рішення. Чоловік підтвердив: письмової заяви до прокуратури справді не писав, однак на прийомі таки був. За два дні, каже пан Олександр, відколи за неї взялися журналісти, справа зрушила з місця більше, ніж за півтора року. Співпадіння це чи ні, можна тільки гадати. На слідчого має намір скаржитись до тієї таки прокуратури, а разом з тим – вимагати передачі справи до іншого співробітника. Це на його думку допоможе таки знайти автівку, адже як з’ясував із власних джерел – за кордон її не вивозили, принаймні через Закарпаття. Що знайти машину можна, адже є і фото, і документи, і серійні номери – не сумнівається, було би бажання і постанова вже нового слідчого.