10 ранку, вівторок, міськрайонний суд Ужгорода. Тут купа людей, всі у справах, папери в руках, розмовляють, хтось просто чекає рішення. Вирізняються з натовпу жінки. Їх девять, всі різного віку та наразі в очах у всіх тривога, хвилювання. Єдине питання турбує: чи восторжествує справедливість? Заходять у будівлю. Жінок не впізнати: посмішки, в очах блиск.
Що, власне, привело жінок до суду? Всі вони були власниками торгового Товариства й мали власну частку. А саме магазин «Корзо», що в центрі міста . Викупили його, заснували «Магазин взуття» з рівними частками торгової площі. Обрали голову так званого комітету й створили статут, в якому йдеться про спільне право вести господарську діяльність на об’єкті. Працювали люди у магазині з початку його відкриття. Однак влітку минулого року голова товариства Наталя Запорожець без відома коллег, підробивши підписи, продала торгову площу, поміняла замки на вхідних дверях магазину. Крім того, засновникам не повернули трудові книжки та інвентар. А виселили їх з приміщення посеред ночі.
8 місяців довгих судових процесів, від засідання до засідання. І рішення прийнято. Резонансну справу щодо магазину «Корзо» наразі закрито. Сльози радості на очах. Усмішки… Хоча і не виключена апеляція, та й трудові книжки не повернула жінкам подруга-аферистка. Тим не менше, вони спільними зусиллями довели – справедливість є! А от пані Запорожець доведеться нелегко. Її чекає ще один судовий процес, от тільки за статтею кримінального кодексу. Адже, як то кажуть, що посієш, те й пожнеш.