«Домашку скатаю із «Вконтакте»

Сучасні відмінники збирають все менші «аншлаги» на шкільних перервах – домашні завдання однокласники в них уже майже не списують. А все тому, що готову «домашку» запросто можна знайти в Інтернеті.

10-класник Микола з Ужгорода каже, вчитися не надто полюбляє: йому більше до вподоби комп’ютерні ігри. Домашні завдання хлопець виконує завжди – сумлінно списує їх з Інтернету. «Вводжу в пошуковій системі «ГДЗ» з такого-то предмета й такого-то автора, – розповідає школяр. – Знаходжу потрібну мені сторінку і переписую приклади, задачі чи вправи. Це в мене займає 10–15 хвилин. Якби робив сам, то сидів би годину-дві. Списую, бо мені лінь робити домашнє завдання. А якщо задають твір з літератури, також знаходжу тему в Інтернеті і трохи переробляю. Бо може статися таке, що ще хтось перепише, і в когось у класі буде такий самий».

Майже всі однокласники Миколи списують домашні завдання. Але, що цікаво, книжки з ГДЗ не має жоден – усі користуються винятково Інтернетом. «Вконтакті» також є групи й додатки, де можна списати готові завдання. За це не треба платити гроші. «Скатаю  домашку з «Контакта» – і можу займатися своїми справами», – каже хлопець.

Таких груп з готовими домашніми завданнями в соцмережі «Вконтакте» – 446. У цих спільнотах учні можуть залишати прохання допомогти з певною вправою чи завантажувати фото з прикладами, що потребують розв’язання. В одній із таких груп – майже 35 тисяч школярів. Чимало тут закарпатців: понад дві сотні – з Ужгорода, 179 – з Мукачева, 83 – із Хуста, 24 – із Рахова та інших населених пунктів області. Доступ до деяких ГДЗ-груп обмежений. Адміністратори спільнот стверджують, що займаються корисною справою, бо «це швидкий, простий і безкоштовний спосіб виконати домашні завдання, не відходячи від комп’ютера». Загалом же «Google» на запит «ГДЗ» знаходить понад 10 мільйонів посилань.

Микола зізнається, що шкільні педагоги вже ловили його на гарячому: «Тоді або ставили одиницю, або давали переробити ту саму вправу. І не лише я попадався. Вчителі часто питають нас, чому списуємо і не думаємо своєю головою, не напружуємо мозок. Але нам байдуже. Для чого витрачати час на приклади й задачі, якщо є цікавіші заняття?..»

Педагоги й справді не в захваті від такого масового списування домашніх завдань з Інтернету. «Боротися з ГДЗ складно, бо це бізнес і великі гроші, – каже Наталія Качур, вчитель математики ЗОШ І–ІІІ ступенів № 15 м. Ужгорода. – Подібні розв’язники завдають неймовірної шкоди. Хоч спершу створювалися, аби учні та батьки могли перевірити себе, а педагоги – витрачати менше часу на оцінювання контрольних і самостійних робіт. Щодо дітей, то ця мета себе не виправдала. Школярі «сліпо» переписують готові завдання, аби полегшити собі роботу і якнайшвидше піти гуляти. До того ж сьогодні всі готові відповіді вже є в Інтернеті. Учням не потрібно мислити, напружувати мозок: за них усе зробить пошукова система».

Найбільший недолік ГДЗ, зауважує педагог, – помилки. Ось чому Наталія Гаврилівна одразу ж помічає, що учень списав із розв’язника. «Упадають в око «розумні» фрази, які не притаманні дітям такого віку. Вчитель знає своїх учнів, їхні здібності, мовленнєві навики, тому йому легко визначити, де дитина списала, а де – виконала завдання самостійно».

Батькам Наталія Гаврилівна радить купити ГДЗ винятково для себе й сховати від дітей якнайдалі. Підліткам краще обмежити доступ до Інтернету й намагатися таки проконтролювати, аби школяр виконував домашнє завдання самостійно.

Теги: інтернет, завдання

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати