Відповідно таку прогалину уже зовсім скоро можуть відчути бюджетники. У кращому разі це відіб’ється на тому, що їм не куплять, наприклад, очікуване обладнання. У гіршому – не заплатять заслужене за працю.
Як ідеться в пояснювальній записці про виконання обласного бюджету за перший квартал, за січень-березень до крайової скарбниці надійшло 62 мільйони 136 тисяч гривень. Це – 94,5% затвердженого плану, себто – 5,5 % (оті 4 мільйони) – просто не зібрали. Така ситуація склалася вперше за останні 10 років.
Основне джерело доходів, з яких нашкребли оті 62 мільйони, – це податки з наших зарплат. Відтак, ідеться в пояснювальній записці, із заробленого закарпатцями зібрали лише 92,2 % запланованого. Тобто планували наскладати 57 мільйонів, а нашкребли лише майже 53. Тут напрошується висновок: або зарплати в нашому краї зменшилися, або їх і далі успішно видають у конвертах.
З податками від підприємств ситуація аналогічна: запланували зібрати 220 з половиною мільйонів, а реально отримали лише 85 з половиною. Чи не яскраво це свідчить про занепад в економіці краю?
На що ж пішли гроші і чи достатньо їх?
Оскільки наша область дотаційна, то витратили ми вже значно більше, ніж заробили, – 212 мільйонів 356 тисяч гривень. Із цієї суми зі спеціального фонду (тут акумулюються гроші на ремонти установ, купівлю обладнання тощо) витрачено лише 13,6% з річної суми. У принципі, за квартал повинно витрачатися 25%.
У сфері освіти витрачено із загального фонду 20 % (71 мільйон гривень) – це на зарплати і захищені статті. А от зі спеціального фонду виділено лише 9,6 % (6 з половиною мільйонів) для поліпшення умов у закарпатських освітніх закладах.
У сфері медицини ситуація ще гірша: тут навіть на захищені статті – зарплати лікарів, харчування пацієнтів, оплату комунальних послуг – витратили лише 87% із необхідної суми. 13%, яких не вистачає, можуть відгукнутися у заборгованості зарплати якогось лікаря чи затримці певною лікарнею, скажімо, грошей за воду. Нелегко й пацієнтам: на закупівлю медикаментів витрачено майже 13 мільйонів гривень. Сума ніби й немала, але вона становить лише 11,6% при потрібних 25%.
Ну, і про соціальний захист, який в Україні все ще актуальний для більшості населення. Тут ситуація також бажала би бути кращою. Наприклад, на виплату допомоги дітям-сиротам із субвенції з державного бюджету мали спрямувати три мільйони 600 тисяч гривень, а видали 3 мільйони 197 тисяч. Для надання пільг за користування послугами зв’язку повинні були витратити 8 мільйонів 942 тисячі, а реально використали тільки 5 з половиною мільйонів.
Тож коли Партія регіонів та її керівник на Закарпатті, він же голова облдержадміністрації, Олександр Ледида звітує про поліпшення, варто глянути на цифри. Вони про «покращення вже сьогодні» поки що не свідчать.
Микола Пилип