У «чергу заради життя» вишикувалися закарпатці, залежні від ліків

Першими пересічного українця задуматися над тим, що їм несе ця законодавча новація, змусили незалежні експерти, які й охре­стили законопроект ло­бістським, котрий захищає інтереси фармацевтичних компаній в Україні, за яким слідує перерозподіл сфер впливу. Зокрема, про це говорить і виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків APRAD Орій Савко.

Нині виробники мед­препаратів проходять два види ліцензування (міжнародне й українське), а що це за додатковий вид лі­цензування, наразі не зрозуміло.  

Усе це для пересічного українця може означати тільки одне: дуже скоро з прилавків аптек можуть зникнути найнеобхід­ніші ліки, а згодом за дефіцитом неодмінно слід очі­кувати зростання цін. Що це значить для простих громадян, зайве й говорити, адже й нині лікуватися не кожному по кишені, бо ціни на медичні препарати і так зашкалюють. А що говорити, коли вартість імпортних ліків зросте відсотків на 40, як прогнозують фахівці?

Наразі на сторону хворих та виробників медпрепаратів нібито стало Міністерство охорони здоров’я. Там ви­словлюються проти закону і переконані, що нове ліцензування справді ускладнить шлях імпортних ліків до споживача. І вітчизняними їх не заміниш. Таку позицію озвучила радник міністра охорони здоров’я Ольга Баула.

У нинішній ситуації українцям залишається сподіватися тільки на Бога та на себе, бо цілком очевидно, що більше нікому й діла немає до їхніх проблем. Про це засвідчила і позиція, або, точніше, її відсутність у переважної більшості власників аптек у нашому краї. Наша спроба почути їхню думку щодо зловісного законопроекту закінчилася нічим.

Позиція закарпатських фармвласників в основному зводиться до того, що вони воліють краще промовчати, бо нині в Україні й так нічого не змі­нити, а вони лише маленька ланка великого механізму знущання над простими громадянами. Навіщо ж ризикувати своїм бізнесом, коли можна просто під­няти ціни, а їхні спів­віт­чизники, у тім числі й бли­зькі їм люди, купуватимуть ліки, бо дітися ж нікуди... Як і нікуди буде згодом дітися  й тим же фармацевтам, коли «обласкані» урядом  сільгоспвиробники підні­муть ціни на продукти харчування, а комунальники – тарифи на свої послуги. Невже не зрозуміло, що усе це – ланки одного коруп­цій­ного ланцюга і боротися з цим суспільним злом треба усією громадою? Тихо «перечекати» непевні часи не вийде...

Звичайно, є ще дуже слабенька надія, що народні обранці «зарубають» цей закон. А наразі звернення з проханням ветувати законопроект із кількома тисячами під­писів передали Президенту України. Що переважить на шальках Гаранта: інтерес кількох олігархів чи мільйони життів українців?..

Оксана Дудаш