Кілька тижнів тому депутат Ужгородської міської ради Павло Чучка похвалився у соцмережі, що старовинні винні льохи в центрі обласного центру, відомі як «Богольвар» чи «Совине гніздо», виграли європейський грант на реставрацію.
У відділі інвестицій, інновацій та розвитку Ужгородської міської ради цю інформацію підтвердили, однак розповідати детально про те, яким стане «Совине гніздо» після реконструкції, погодилися лише після того, як на адресу міськради надійшов офіційний лист про перемогу у конкурсі. Начальник відділу Ольга Травіна одразу ж внесла уточнення в інформацію, яка з легкої руки Павла Чучки розлетілася всіма виданнями, бо насправді захмарна сума у трохи більше ніж 1 млн. 800 тис. євро за умовами гранту дається не одному Ужгороду, а має бути розділена порівну між двома учасниками проекту – в нашому випадку між Ужгородом і польським містом Яро́слав. Тобто, «Богольвар» насправді приведуть до ладу за майже мільйон євро.
За словами Павла Чучки, саме він зрушив із місця цей проект ще у 2011 році, коли вперше поїхав у складі делегації в якості міського депутата і голови комісії з питань розвитку туризму та міжнародної співпраці Ужгородської міської ради до Яро́слава. «Ще тоді мер міста розповів, що мріє привести до ладу старовинні підземні підвали під центром Ярослава. Вони збудовані у часи Середньовіччя, коли це місто було купецьким, а у підземних складах торговці залишали свій крам до наступного ярмарку, – розповів «Замку» Павло Павлович. – Підвали ці у досить поганому стані, а відновити й укріпити їх – дуже дорого. Тому керівництво Яро́слава хотіло взяти участь у грантовому конкурсі і виграти фінансування на згадану реконструкцію. А оскільки для цього завжди потрібні дві країни-партнерки, я запропонував їм схожий об’єкт із нашого боку – старовинний комплекс “Совиного гнізда”».
Винні льохи і верхні надбудови «Богольвару» зацікавили поляків, тож під час одного з їхніх приїздів мова про спільну участь у грантовому конкурсі зайшла серйозно. Оскільки ця міцна, але досить занедбана будівля 1781 року, яка більше нагадує замок, є пам’яткою архітектури національного значення, відновлювати її на свій розсуд не можна, потрібно обов’язково погоджувати всі роботи з відповідними структурами. Минулого року міська влада взялася за розчищення підвалів, з яких вивезли кілька вантажівок різного мотлоху. Після того, як погреби укріпили, в них уперше провели фестиваль вина, однак загальний вигляд будівлі все ще продовжує викликати негативні емоції.
Як розповіла Ольга Травіна, проект «Яро́слав-Ужгород. Спільна ініціатива з підвищення туристичної привабливості історичних міст-побратимів» на конкурс за європейською програмою «Польща-Україна-Білорусь 2007-2013» подали на початку цього року. «Конкурс був дуже великий, тому те, що ми його виграли – значний успіх, – наголосила начальник міського відділу інвестицій, інновацій та розвитку. – Термін його реалізації становить два роки з часу підписання грантової угоди. Поки що нам не відомо, коли відбудеться це підписання, однак із попереднього досвіду знаю, що на підготовку всіх документів потрібно близько 6 місяців. Гадаю, десь наприкінці весни наступного року ми все-таки поїдемо до Яро́слава (угоду мають підписати мери Ужгорода та Яро́слава). Після цього почнеться перший етап реалізації проекту – розробка проектно-кошторисної документації, яку хочемо довірити фахівцям спеціального науково-реставраційного інституту «Укрпроектреставрація». Як матимемо на руках усю документацію, проведемо тендер, на якому визначимо фірму-виконавця робіт із реставрації цього об’єкта. І лише тоді можна буде приступити до відновлення винних льохів».
Тут слід сказати, що новина про майже мільйонний грант на реставрацію «Совиного гнізда» викликала в Інтернеті шквал відгуків про те, що міська влада Ужгорода півсуми, мабуть, вкраде чи «відмиє» через свої фірми, які проводитимуть за завищеною вартістю реставраційні роботи.
Ольга Травіна ці чутки категорично спростовує, наголосивши, що міська влада Ужгорода і справді сама визначатиме фірму-переможця тендеру, однак цей вибір мають погодити відповідальні особи європейської програми «Польща-Україна-Білорусь», до того ж умови тендеру будуть розміщені і на офіційному сайті програми, тому у ньому зможе взяти участь будівельна фірма з будь-якої країни світу. «Люди, котрі говорять про те, що грантові кошти можна з легкістю вкрасти, мабуть, ніколи не мали справи з такими проектами, – пояснила Ольга Травіна. – ЄС дуже суворо контролює хід виконання проекту і не дозволить вкрасти гроші зі своїх фондів».
То як же змінить туристичну привабливість Яро́слава та Ужгорода цей проект? У польському місті-побратимі в колишніх підземних складах розмістяться виставкові та дегустаційні зали, а частину центральної площі поляки хочуть зробити скляною, аби туристи могли бачити під своїми ногами підземні тунелі. В ужгородському «Совиному гнізді» теж буде дегустаційна зала, сучасний туристично-інформаційний центр, а ще міський Музей вина та зала для урочистостей, в якій, до прикладу, мер міста вручатиме випускникам медалі, будуть проходити святкові атракції, прийоми, виставки, концерти тощо.
Сказати, куди переїдуть із «Богольвару» установи, що знаходяться там нині (міська організація «Червоного Хреста», редакція комунальної газети «Ужгород», міський Будинок культури, Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді), в міській раді поки не готові. Не коментують і того, як могло статися, що частина комплексу, який, нагадуємо, входить до реєстру пам’яток архітектури національного значення, перейшла до приватних рук (зокрема, кафе, розміщене в одному крилі «Богольвару», подейкують, належить колишньому меру Ужгорода Сергію Ратушняку).
До речі, 10 % вартості проекту (тобто майже 100 тисяч євро, або більше 1 млн. гривень), за умовами конкурсу, протягом двох років муситиме виділити Ужгородська міська рада. З огляду на те, що бюджет на 2012 рік складав 400 мільйонів гривень, виходить наче й невелика сума. Тим більше, що в керівництва міста, очевидно, є плани звернутися за сприянням до обласної влади. Однак цього тижня у виконкомі міської ради підняли питання про скорочення медиків задля економії бюджетних коштів, тому не хочеться, аби відновлення «Совиного гнізда» далося Ужгороду таким коштом.
Тетяна Літераті