Безсонні трудівниці, яких можна дресирувати

Сухе спекотне літо так висушило цвіт тих рослин, котрі дають поживу працелюбним комахам, що їх навіть доводиться підгодовувати, а не те, щоб забирати у них надлишки солодкого продукту.

Голова спілки пасічників Виноградівського району Володимир Юрійович Тупиця годинами може  розмовляти на цю тему. Бджоли для нього – все! Ще в сьомому класі він, сільський підліток,  став наймолодшим учасником обласної конференції по бджільництву, бо вже в школі знав про них дуже багато. Догляд за медоносними комахами у родини Тупиць з Оноку є сімейною традицією: пасічниками були дід Дмитро Дмитрович, батько Юрій Дмитрович, зараз господарем пасіки є Володимир Юрійович, який завжди бере з собою сина-другокласника Юрчика. Маленький хлопчик сміливо бере в руки рамки  з сотами і весело посміхається. Бджоли для них – і хобі, і робота. А в нашому районі вже декілька років працює районна спілка бджолярів, тож невипадково нею опікується мій співрозмовник, голова спілки Володимир Тупиця. 

- Тож чим займається Виноградівська районна спілка бджолярів?

- Ми утворилися 7 лютого 2007 року. Фундаторами були шановані пасічники Федір Митрюк, Бейло Мезев та ряд інших любителів.  Об’єднуємо біля сотні дійсних членів, причому значна їхня кількість зросла цього року. Такі спілки, як наша, є в чотирьох районах Закарпаття.  Працювати важко, адже все нове дається складно. Ми тому й об’єднались, щоб захищати інтереси пасічників району, боротися з хворобами бджіл, ділитися досвідом щодо ведення пасічництва. Та й слабо у нас з медоносами: у нашому районі тільки два господарства висівають рапс (Олешник і Підвиноградово), хоча з цінної технічної культури ріпака виробляють біопаливо, він збагачує землю азотом, є важливою кормовою культурою для тваринництва. Крім того, бджоли виконують надзвичайно важливу роль по опиленню сільськогосподарських культур, без них і сади не будуть плодоносити. 

Декілька років тому вдалося вийти на російський ринок. Там діє державна програма підтримки бджільництва і росіяни  залюбки купляють наших бджіл, адже вони у нас набагато працьовитіші, ніж їхні середньоросійські.  До того ж росіяни мають безвідходне виробництво (використовують навіть трупики бджіл), а наша працьовита бджолосім’я в їхніх умовах дає центнер меду!

-Чи варто купляти мед у незнайомих людей – ходять же такі продавці по квартирах…

- Ви знаєте, на Закарпатті не так вже багато пасічників і відповідно меду, щоб просто так його збувати. Це, в основному, реалізують фальсифікат. Для нас існує честь пасічника і честь людини. Як розрізнити якісний мед на око?  Мед повинен мати запах, бути однорідної консистенції: якщо рідкий – то весь, якщо кристалізований – також весь. До речі, залежно від свого походження, меди мають власну форму кристалізації. Тож багато хто думає, що такий мед з цукру. Ні, найбільш стійкий до кристалізації мед з білої акації, а з верби, ріпака, соняшника, дині моментально кристалізується, але це не є його недоліком.

На міжнародному ринку через хімізацію заборонили реалізацію меду таким країнам, як Китай і Бразилія. І у нас є такі випадки: деякі люди при боротьбі з кліщем варроатозу застосовують препарати, що містять шкідливі для організму людини складники і можуть викликати захворювання на рак. Чи застосовують інші токсичні препарати, які можуть всмоктуватися у бджолині рамки, у віск та не виводяться з них. Але ця вимушена міра не завжди доречна. Можу порадити ті форми, які застосовую я при боротьбі з кліщем: беру засушене листя і корінь хрону, обкурюю бджіл, і кліщ відпадає сам по собі. Згодиться ще й листя гіркого перцю. Це - просто і безпечно. 

-Скільки особин має одна бджолосім’я?

-Одна сильна сім’я має… 80 тисяч особин. З них льотною роботою займаються біля 50 тисяч, у решти – свої завдання. Серед  них є королева (матка бджолина). Вона – велика трудівниця, здатна відкласти до 3,5 тисячі яєчок за добу! У сім’ї є ще й спеціальна свита бджіл, які обслуговують матку, чистять її, годують спеціальним маточним молочком, що є надзвичайно цінним лікарським продуктом. 

Є трутні, які не мають навіть жала, аби захиститися. Живуть у вуликах до того часу, поки бджоли їх просто-напросто  не вигонять і вони  помирають з голоду. То є природне обмеження, бо трутні дуже багато їдять, а практично нічого не роблять. Щоправда, вони передбачені природою для спаровування з маткою і не мають здатності збирати мед і пилок. Але не такі вже вони і ледарі: весною, коли є заморозки, допомагають зігрівати розплід. До речі, трутня приймають у будь-яку сім’ю, а бджолу – ні. Якщо бджола заблукає з повними «кошиками» - її приймуть до іншого вулика, якщо ж вона без нектару, на неї чекає неминуча загибель - прямо при вході її зажалять. 

Спаровується матка раз у житті, і це є справжній ритуал: з весільним кортежем у декілька сотень бджіл вона відлітає за 5 кілометрів від власної пасіки, аби не було спаровування з рідними братами!

- У народній творчості багато чого присвячено бджолі-трудівниці. Чому?

- Бо вона дійсно трудівниця. Від свого народження бджола увесь час працює, а потім просто зношується фізично і вмирає. Причому влітку набагато швидше, ніж восени, коли не зайнята льотними роботами. Тож, бджола ніколи не спить, тільки працює і працює. Завдяки цій якості її так вихваляють в українському фольклорі. 

А ще у бджіл кожної країни є свої відмінності. У 70-х роках, пригадую, в Інституті бджільництва у місті Рибне (Росія) проводили досліди. Взяли дві групи бджіл (середньоросійську бджолу та нашу, карпатську) і були вражені результатами експерименту. У той час, коли російська збирала нектар з двох видів квіток, наша збирала з 22 видів – і це в одній і тій же місцевості!  До того ж, наша пчілка вилітала на годину раніше і поверталася на годину пізніше. А ще наші бджоли є незлобливі, а до російських просто так не підійдеш, потрібна повна амуніція.

- Давно відомі лікувальні властивості меду…

- Нового я тут не відкрию. Мед містить майже всю таблицю Менделєєва. Якість меду залежить від поліфлорності чи, навпаки, монофлорності. Чим з більшої кількості квітів його зібрано, тим він кращий. Цінними є лісовий, хвойний мед, мед з різнотрав’я, а з соняшника, рапсу, гречки, гірчиці - це, так званий, технічний мед, який не має справжньої лікувальної цінності. 

За зоотехнічними нормами одна бджолосім’я споживає за рік близько центнера корму, 70-30 кілограмів меду і 20-30 кг пилку. Вони також піддаються дресируванню на певний вид нектару: до цукрового сиропу потрібно додати квіти бажаної рослини і до вулика бджола нестиме нектар тільки з даної рослини.

До простих і найцінніших продуктів бджільництва належить прополіс. Збирають його з бруньок дерев. Це – бальзам, який бджоли використовують для полірування комірок, дезинфекції, заклеювання щілин. Якщо ж до вулика пролізає миша, бджоли її зажалюють, обклеюють прополісом і трупик може не розкладатися протягом 5-6 років.  Свідченням того, що прополіс має дуже сильну бактерицидну дію, є наступний факт. Колись під час дослідів у Ленінграді обклеювали шматок сирого м’яса прополісом і на відкритому повітрі він не псувався ціле літо. 

  У медицині застосовують прополіс для лікування таких важких хвороб, як виразки шлунка і дванадцятиперстної кишки, шкірних хвороб, у стоматологічній практиці, для лікування цукрового діабету.

 - Що таке апітерапія?

 - Це лікування продуктами бджільництва, а також бджолиними укусами. Вони нормалізують артеріальний тиск. Якщо ж, випадково, вас вжалило багато бджіл   раджу прийняти (як попутній  засіб) стакан вина або ж 50 г коньяка, тільки не горілку – вона знижує тиск. Можу поділитись і деякими іншими рецептами. 

 Перший: для нормалізації рівня цукру в крові. 25-30 г прополісу подрібнити, засипати у 0,5 л 96% спирту (пляшка має бути темного кольору), настоювати при кімнатній температурі у темному місці 2 тижні. Коли рідина набуде коньячного кольору, не збовтуючи, приймати столову ложку мікстури за півгодини до їжі або після. 

Другий: виразка шлунку.  Півкілограма вершкового масла розігріти на водній бані в емальованому посуді, охолодити до 80 градусів, засипати 30 грамів подрібненого прополісу, розмішати. Потім речовину мазати на хліб і їсти.

До продуктів бджільництва відносяться також пилок – багатий на мінеральні речовини білковий корм для бджіл. Його вживання рекомендується і для тих хворих, які пережили складні операції, людям із ослабленою імунною системою, пилок  сприяє кращому кровотворенню та збагачує організм людини всіма необхідними мікроелементами. 

Більш рідкісним у наших умовах (у зв’язку з його виготовленням) є маточне молочко. Завдяки його вживанню бджоломатка може знести вдвічі більше яєчок, ніж важить сама. Це – цінний біоактивний продукт і для людини, омолоджувальний засіб та надзвичайно великий стимулятор.

-Чи існує контрабандний бізнес на бджолах?

 -Чого-чого, а контролюючих органів у нас вистачає. Росіяни, коли купляли наших бджілок, говорили: «Ми б золотом платили за ваших трудівниць!». Але, щоб вивезти їх за кордон, документів потрібно зібрати, як на запуск космонавта в космос! Тож, хай наша карпатська бджола літає рідними просторами і робить свою добру справу!

Теги: бджола, мед

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати