Воно, як і попередні, розпочалося у п’ятницю до полудня малюванням на асфальті, школою народного танцю та бесідою з українськими письменниками, яку вів голова Спілки українських письменників Словаччини, прозаїк Іван Яцканин. Ілля Галайда розповів про свою поетичну і перекладацьку творчість, а директор ужгородського видавництва "TIMPANI" Ярослав Федишин – про перспективні видавничі справи..
По обіді у СНМ – Музеї української культури було відкриття виставки картин Володимира Провчі „Україна в серці хорватського русина”, а після неї – урочиста академія, присвячена 100-річчю з дня народження двох визначних діячів музичної культури – Юрія Костюка та Віта Неєдлого. Ім’я першого на Пряшівщині загальновідоме, бо він, будучи співзасновником Піддуклянського українського народного ансамблю та завідуючим кафедрою музичного виховання, виховав цілу генерацію любителів фольклору та професіональних митців. Деякі з них (В. Любимов, А. Галечка, М. Мачошко, А. Басала, І. Крета) поділилися спогадами про Ю. Костюка, а четверо колишніх членів ПУНА під супроводом на акордеоні Ігоря Крети заспівали десять народних пісень в його обробках. Це було чудове збагачення програми академії. Три пісні русинів Сербії та Хорватії, записаних Ю. Костюком в середині 30-х років, заспівав В. Провчі, а проф. Ганна Карась з Івано-Франківська (дослідниця творчості Ю. Костюка) проспівала народну колядку.
Автор цієї статті виголосив доповідь про чеського музиканта Віта Неєдлого, засновника військового ансамблю Чехословацького армійського корпусу в СРСР, з яким він пройшов бойовий шлях від Новохоперська до Дуклянського перевалу. В селі Ладомирова біля Свидника він, будучи важко хворим, диригував останній свій концерт, після якого його відвезли у військову лікарню корпусу в Кросні, а звідти – в інфекційну лікарню Червоної Армії в Кросцієнку, де він 2 січня 1945 року умер від тифу, запалення легенів та ангіни. Ряд положень своєї доповіді М.Мушинка ілюстрував документами з архіву Віта Нєдлого, що знаходиться у спадщині його батька Зденька Неєдлого в Інституті Т. Ґ. Масарика в Празі.
Суботня програма Свята розпочалась о 16-й годині концертом „Від Різдва по Великдень” в скансені Музею української культури. В програмі виступили фольклорні колективи із Торисок, Тихого Потока, Словінок, Стащина, Руської Поруби, Ублі, Курова, „Карпатянин” із Пряшева та „Маковиця” зі Свидника. Кожний колектив виконав інший обряд цього замово-весняного циклу на подвір’ях окремих хат скансену. Програма закінчилася обрядом посвячення паски біля дерев’яної церкви. Кожен колектив приніс туди кошик із „свячениною” (хліб-паска, колачі, писанки, масло, сир, жовта грудка, солонина, шовдра, горілка), яку під звуки церковних дзвонів та піснеспіву „Христос воскресе із мертвих” посвятив священик о. прот. Ян Сович. Обряд закінчився великодньою гостиною перед корчмою. Посвяченими продуктами гостилися не лише члени фольклорних груп, але й глядачі. Була це найкраща програма Свята. Все тут було оригінальним. Спів, танець, музика, проповідь священика, продукти в кошиках – все було автентичним. Виконавці вжилися до своїх ролей максимально. Велика шкода, що глядачів було малувато. Зате кожен звичай знімали телекамери із України, Польщі та трьох телестудій Словаччини. Можна сподіватися, що хоча б найцікавіші моменти цієї понад двохгодинної програми побачать сотні тисяч телеглядачів.
Натомість вечірня програма проходила у майже заповненому амфітеатрі. Відкрив її приматор Свидника Ян Голодняк. Серед глядачів були гості – голова Пряшівського самоврядного краю Петро Худик, почесний консул України у Воронові-на-Топлі Станіслав Обіцький та закордонні гості. Сотні глядачів поза амфітеатром мали змогу стежити за програмою посередництвом великорозмірного екрану. А дивитися було на що.
В першій частині програми, названій „До саду дівчата, до саду”, виступили дитячі колективи з хороводами та народними грами. Найкращими були „Маковичка” із Свидника та „Сердечко” із Пряшева. Вони полонили глядачів масовістю та дитячою безпосередністю.
В другій частині „Над Свидником ясно…” виступили домашні колективи дорослих та колективи з-за кордону. Колектив „Козачата” з міста Майкоп Адигейської Автономної Республіки Російської Федерації зачарував публіку оригінальністю козацьких пісень та танців. Колектив „Білогір’я” з міста Білогірськ, що в Криму, представився стилізованими танцями. Оригінальний фольклор показали „руснацькі” колективи Культурно-художніх товариств „Петро Кузм’як” з Нового Орахова в Сербії та „Яким Гарди” з Петрівців і „Осиф Костельник” із Вуковару в Хорватії.
В заключній програмі виступив новозаснований шестичленний студентський музично-співацький колектив „Русин Чендеш Орхестра” з колишнього руського села Тельґарт Бансько-Бистрицького краю. В його виконанні прозвучала серія популярних наших народних пісень, а далі шариські та загальноукраїнські пісні в модерній художній обробці з елементами джазу та фольку.
Недільна програма розпочалася покладанням вінків до пам’ятника полеглим героям Першого Чехословацького корпусу в СРСР і на могилу Віта Неєдлого на Дуклянському перевалі та до пам’ятників генералу Людвіку Свободі та воїнам Червоної Армії у Свиднику.
Післяобідню програму 58-го Свята урочисто відкрив голова ЦР СРУСР Петро Сокол. У неділю на Святі були присутні депутати Національної Ради СР Вільям Новотний, Микола Крайкович, депутати Пряшівського самоврядного краю Мілан Цоцуля і Петер Піліп, приматор Свидника Ян Голодняк. Присутніми були начальник управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації Юрій Глеба, делегація Союзу русинів українців Воєводини на чолі Велемиром Паплацком, делегація Об’єднання лемків у Польщі на чолі з головою Степаном Гладиком, депутат парламенту Сербії Олена Папуга, голова київського товариства «Лемківщина» Михайло Мацієвський, якому Петро Сокол вручив лист-подяку за фінансову підтримку газети «Нове життя». Генеральний консул України в Пряшеві Ольга Бенч зачитала вітання міністра культури України Михайла Кулиняка глядачам Свята.
В першій частині виступили декотрі учасники програми „Від Різдва до Великодня”. Тут їхні програми не були розбиті на окремі „блоки” (як в музеї народної архітектури), а становили одне замкнене ціле.
Друга частина належала гостювальним колективам. Крім згадуваних вже закордонних ансамблів із України, Росії, Сербії та Хорватії, виступали дві „Поляни” – з Орябини та Кошиць, „Земплин” з Михайлівців та „Борієвка” з Кошиць
У словацьких колективів переважали пісні, танці та музика русинів-українців нашого регіону.
Програму завершив 50-членний професіональний Піддуклянський художній народний ансамбль з Пряшева (керівник В. Марушин). Коронним номером їхньої віртуозної програми був український танець „Гопак”, виконаний в неймовірно швидкому темпі і повний нових фігур, які глядачі нагороджували бурхливими оплесками. На їх бажання ансамбль повторив заключну частину „Гопака”.
58-е Свято культури русинів-українців Словаччини переконливо довело, що фольклор нашої національної меншини й далі успішно розвивається. Певним недоліком можна вважати малу кількість глядачів у фольклорній програмі в скансені та недільній програмі в амфітеатрі. Вперше за всю історію фестивалю, напевно через фінансові причини, не було підготовано друковану програмку. Добре справилися з своїми завданнями сценарист і режисер програм Петро Беґені та конферансьє Степан Гій.
Наближається ювілейне 60-те Свято. Організатором слід подумати, як усунути ці недоліки. Без більшої фінансової допомоги збоку державних органів навряд чи вдасться рушити справу з місця.
Микола Мушинка. Фото Мирослава Ілюка та Яна Тільняка
Молоді і дорослим однаково було втішно на сцені 58 Свята культури русинів-українців Словаччини. Заключна сцена суботньої програми «Над Свидником ясно…»
Паски під звуки церковних дзвонів та піснеспіву „Христос воскресе із мертвих” біля дерев’яної церкви в скансені посвятив священик о. прот. Ян Сович
Серед гостей Свята був голова Пряшівського самоврядного краю Петро Худик
4. Покуштуйте, паночку, нашу свяченину…
«Христос воскрес» – свідок присутності нашої предковічної азбуки на теренах Словаччини
Недільна програма «Перлини, в серці народжені…»
Колектив „Білогір’я” з міста Білогірськ (Автономна Республіка Крим)
Фольклорний колектив «Курівчан» з Курова Бардіївського округу показав в скансені звичай «Пущання»
Коронним номером віртуозної програми Піддуклянського художного народного ансамблю з Пряшева був український танець „Гопак”
Народні пісні в обробці Юрія Костюка виконали співачки, члени колишнього Піддуклянського українського народного ансамблю (зліва) Марія Грабовська, Анна Басала, Анна Барна та Марія Мачошко. (Урочиста академія з нагоди 100-річчя з дня народження Юрія Костюка та Віта Неєдлого)
Микола Мушинка на Святі у Свиднику в народному строї, успадкованому від діда
Учасники бесіди з письменниками поклали квіти до пам’ятника будителю Олександрові Павловичу у Свиднику. На фото (зліва): поет Ілля Галайда, прозаїк Іван Яцканин, голова Центральної ради СРУСР Петро Сокол, директор ужгородського видавництва "TIMPANI" Ярослав Федишин з дружиною Оленою, директор Піддуклянської бібліотеки у Свиднику Каміл Бенько, редактор українських передач Словацького радіо Людмила Ґар’янська, прозаїк Надія Вархол