Слід зазначити, що поет навчався у трьох університетах – Празькому, Саратовському та Московському, захистив кандидатську дисертацію і майже сорок років був викладачем філософського факультету Пряшівського університету.
Цікаво, що Ілля Галайда пише не тільки поезії та прозу (має дві збірки оповідань), виступає із літературно-критичними статтями у періодиці, але й створив сотні мініатюрних пластик та скульптур дикоростів, які виставлялися в багатьох містах Словаччини. Був пряшівський літератор і учасником міжнародного фестивалю «Карпатська ватра», який відбувається на Закарпатті.
У післямові до його останньої збірки киянин Петро Засенко пише: «В Іллі Галайди свій поетичний кодекс, опертям якого є вічні істини: рідна земля, рідне слово, хліб, батько, мати, кохана…Ці величини вимагають від поета слова особливого – об’ємного і потужного, одухотвореного… Ця поезія не обмежена якоюсь крайовою провінційністю – вона суголосна з усім широким поняттям українства».