У Словаччині відбулася прем’єра кінофільму про національного героя США, уродженця Пряшівщини Михайла Стренка (ФОТО)

Портрет сержанта М.Стренка

Героєм фільму є сержант Американської морської піхоти Майк (Михайло) Стренк, який разом з п’ятьома членами своєї чоти 25 лютого 1945 року підняв американський прапор на вершині гори Сурібаті на японському острові Іводзіма у Тихому океані. Цей акт значною мірою сприяв перемозі американців у битві за той невеличкий острів (7,5х4 кілометри), в якій загинуло 6 821 американських та 21 703 японських солдатів. Між американськими жертвами був і Михайло Стренк, який загинув від снаряду власної артилерії на третій день після героїчного вчинку. Було йому 25 років.

М.Стренк посмертно був нагороджений найвищими американськими відзнаками та похований на Арлінґтонському національному цвинтарі у Вашинґтоні. Пізніше на цьому цвинтарі був побудований найвищий у світі бронзовий пам’ятник (24 метри) із зображенням усіх шістьох героїв битви на острові Іводзімі та сержантом Майком Стренком на передньому плані.

Лише через три десятиліття світ довідався, що цей національний герой США і по батькові Василеві, і по матері Марті (уродженій Грофік) був русином, народженим 10 листопада 1919 року в селі Орябина Старолюбовнянського округу. Шестирічним хлопчиком (за деякими даними трирічним) він разом з мамою переселився до батька у Пенсильванію, де той від 1921 року працював шахтарем.

Сценарист та режисер Душан Гудець фільм побудував на матеріалах з архівів США, спогадах вісьмох співбійців Стренка (нині вже старих дідусів) та молодшої сестри Михайла Марії (Мері) Перо. Усі вони дуже позитивно висловлюються про характер Михайла, який в одній з шкільних вправ на тему "Ким я хочу бути, як виросту" написав: "Хочу бути президентом Америки".

У фільмі показано сувору підготовку бійців до воєнних операцій під командуванням М.Стренка, але й надзвичайно важкі умови, в яких довелось їм воювати на японському острові. На відміну від інших словацьких праць про М.Стренка, які вважають його словаком, Д.Гудець показав його як „американця русинського походження“. В одному з кадрів глядачі можуть бачити орябинську православну церкву і старовинну ікону.

Правда, у фільмі підкреслено, що у рідному краї про М.Стренка майже нічого не знають. Це не зовсім відповідає дійсності, бо в Орябині високо шанують пам’ять свого земляка. Там досі зберігається хата в якій він народився, з меморіальною дошкою на чільній стороні. В будинку культури знаходиться широкопланова картина – підняття американського прапора на вершині гори Іводзіма та портрет М.Стренка (художник Микола Диць). Пару років тому фольклорна група з Орябини їздила в США і на могилу М.Стренка у Вашингґтоні поклала вінок, запалила свічку і заспівала добірку орябинських пісень. В Ужгороді біля школи № 4 стоїть невеличкий міні-пам’ятник із скульптурним портретом М.Стренка (скульптор М.Колодко).

Усе це однак зовсім недостатньо для вшанування такої славної людини. Віримо, що фільм про "хлопця з Орябини, який хотів бути президентом США" сприятиме популяризації цього героя і в нашому краї.

Микола Мушинка

Підняття американського прапора на вершині острова Іводзіма на фотографії Джо Розенталя

Міні-пам’ятник М. Стренка в Ужгороді

Теги: Стренк, Іводзіма, США, Японія, русин

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати