У грудні 1955 року ансамбль було засновано з метою популяризації народних пісень, танців та музики українського населення Східної Словаччини та загальноукраїнської культури. Цього принципу, наперекір численним реорганізаціям, ансамбль дотримується і по нині. Від 2001 року ПУЛЬС є підпорядкованим Пряшівському самоврядному краєві. До 2008 року він був складовою частиною Театру ім. Олександра Духновича.
Сценаристом та драматургом ювілейного концерту ПУЛЬСу є його директор та художній керівник Юрій Швантнер, який в ансамблі працює понад тридцять років. Режисером – гостюючий хореограф Ярослав Моравчік.
Програма концерту була розподілена на три частини. У першій частині – „Повертання“ – прозвучали найпопулярніші номери в дотеперішній історії ансамблю, майже виключно – з його першого періоду, правда, в новіших художніх обробках. З танців це „Обертана“, з пісень – „Уж місячок на небі“, „Наші дівки парадниці“, „Ой не є мой милого“ та інші. Серед публіки найбільшим успіхом користувалися „українські“ номери: гуцульські коломийки (танці й пісні), загальноукраїнська пісня „Їхали козаки“ та танець „Гопак“. Після виконання гопака публіка встала й бурхливими оплесками вимогла повторення його заключної частини. Це – переконливе свідчення того, що русини Словаччини (які становили основну частину глядачів) і загальноукраїнський фольклор вважають своїм.
Складовою частиною першої частини концерту було „хрещення“ компакт-диску „Заспівайме собі“ із „старо-новими“ хоровими піснями репертуару ансамблю (вибір і драматургія – Ю.Швантнер, музична режисура – Ю. Селчан). „Хрещений батько“ диску – голова Пряшівського самоврядного краю Петро Худик „похрестив“ новонароджений компакт-диск водою із Старинського водоймища, розташованого на місці сімох українських сіл в долині верхнього току ріки Цирохи, ліквідованих у зв’язку з побудовою водоймища. Саме з цього регіону походить частина пісень диска.
Друга частина концерту – „Наші ювілянти“ – була присвячена життєвим ювілеям двох довгорічних членів ансамбля – 80-літтю хореографа Юрія Ґоґи, який в ансамблі працював 16 років (1971-1983; 1997-2001), та 75-літтю співачки Марії Мачошко, яка в ансамблі співала солісткою від 16 років до виходу на пенсію у 1995 році, тобто майже сорок років. Юрія Ґоґу ПУЛЬС вшанував його композицією „Коли любиш, люби лише мене“ – вінком циганських пісень і танців, Марію Мачошко – її найпопулярнішими піснями в обробках для хору й оркестру. Під кінець цього виступу Марка Мочошко заспівала весільну пісню „Мамко моя, мамко“, яку підхопив увесь зал і разом із солісткою доспівав її стоячи.
Третя частина – „На ґаздівську дворі“ – була прем’єрою ансамблю. В ній глядачі мали змогу побачити вісім нових композицій хореографа та сценариста Ярослава Моравчіка, викликаних його спогадами на дитинство, прожите в селі. Це своєрідні ремінісценції на дитячі гри („На когутика і курок,“ „Курчата і яструб“, „Цапки“, „Жеребці“), але й на вірне кохання, весілля, пиятику тощо. Частина хореографії належить молодому хореографу ПУЛЬС-у Вільяму Микулі. І у третій частині домінував фольклор русинів-українців Словаччини. Програма завершилася могутньою картиною з побуту сільських ґоралів, генетично споріднених з русинами-українцями. Усе це було показане у значній мірі стилізації, але надзвичайно діюче і… переконливо.
Весь концерт нісся на високому професіональному рівні. Якщо 60 років тому у ПУНА не було жодного професіонала (крім керівників – Юрія Костюка, Володимира Лібовицького та Ольги Дутко), то нині майже всі члени ПУЛЬСу – співаки, музиканти та танцюристи мають художню освіту, тобто є професіоналами. Це на концерті, зокрема у танцях, було відчутно.
Успіху концерту сприяли і зовнішні ефекти: чудові костюми пристосовані до кожного виступу, мінімікрофони на чолі кожного співака, освітлення з використанням великих телеекранів із зображенням портретів ювілярів, пейзажів карпатської природи, квітів, птахів, коней тощо. Крім керівника оркестру Мілоша Веверки, значну частину концерту диригував гостюючий диригент Юліус Селчан і саме під його диригентською паличкою оркестр досягав ідеальної взаємодії окрестру зі співом та танцем. Значну роль в успіху концерту має і конферансьє Міріям Ґайдошова, яка своїми коментарями наблизила глядачам історію ансамблю.
Віримо, що не менш успішним від прем’єри будуть і репризи ювілейного концерту ПУЛЬСу.
Микола Мушинка. Фото автора
Обкладинка бюлетеню ПУЛЬСу до його 60-ліття
Оркестр ансамблю
Чоловіча група ансамблю
ПУЛЬС виконує гуцульські коломийки
„Хрещений батько“ Петро Худик „хрестить“ компакт-диск „Заспівайме собі“ водою із Старинського водоймища
„Запорозькі козаки“ виконують пісню „Їхали козаки“
Заключна сцена „Гопака“
Циганські пісні і танці у виконанні ПУЛЬСу
80-річний Юрій Ґоґа дякує членам ансамблю за ювілейний подарунок
Ювілей ансамблю був і ювілеєм його співачки Марії Мачошко
Сцена із програми „Ранок на ґаздівському дворі“
Різники готуються заколоти порося
Сцена із картини „Жеребці“
Глибокий уклін вам, глядачі, за тепле прийняття нашої програми! Заключна сцена концерту