Митець Прокіп Колісник створює свій власний код, який приведе нас до таїни його творчості, його особистості. І так перед нами постає ціла низка метафор, кожна деталь має своє місце, відіграє свою роль. Спираючись на традиції, він водночас їх аналізує, робить певні корективи, переоцінює на основі свого власного розуміння. Напруга чуття і мислі, матеріалізована в кольорі і формі, творить високий зміст духовного світу сучасника. Митець розраховує на вдумливого і спостережливого глядача, бо ж він у творах митця зустрінеться замість чітких реалістичних виявів із символами, натяками, які не є чимось декоративним, але, навпаки, промовистим, визначальним.
Під час вернісажу прозвучало багато гарних слів на адресу творчості митця. До них, безперечно, належать і слова куратора виставки Йозефа Ріділи: «Колісникова образно і змістовно структурована, але філософськи цільно діюча творчість є альтернативою усеосяжному, глобалізованому словнику сучасного мистецтва. Автор вірить, що індивідуальність митця може бути тотожна з індивідуальністю країни, з якої він родом.
З погляду словацької сучасної традиції Колісникова творчість почасти аналогічна результатам, до яких прийшов Людовіт Фулла у своєму намаганні виразити словацьке, або ж слов'янське мовою модерного мистецтва.
Для Колісника є типовими філософськи вдумливі алегоричні зображення з містичним присмаком, в яких багато використовує формальні системи іконопису, а також сецесного символізму східно- і центральноєвропейського походження (Врубель, Клімт...), котрий був частково інспірований естетикою ікон і середньовічних картин».
А друг П. Колісника, український поет, лауреат Шевченківської премії Василь Герасим’юк про його новий цикл живопису написав: «З художником Прокопом Колісником ми «зустрілися» вже в новому розділі (не в циклі чи мегациклі, а саме в розділі) його творчості. Він має назву «Напруга». Про ці полотна можна багато чого сказати, багато чого намудрувати. І ... пропустити основне. На мою думку.
Після періоду великої суцільної втоми (страшної тому, що - спільна, всезагальна) мистець провіщає епоху нового експресіонізму. Себто, сповненого життя. Живого життя - Як Бога Живого. Саме так і не інакше. Інакше все піде шкереберть».
Атмосферу вернісажу підсилив і виступ вокального ансамблю «Nostro kanto».
Оглянувши виставку Прокопа Колісника, ми ще раз переконалися, скільки незвіданого приховує у собі творчий потенціал митця.
Бажаємо, Тобі, Прокопе, дальших творчих звершень. Так тримати, Прокопе!
Іван Яцканин
Прокіп Колісник: «Людина і падіння – І». 2014, з циклу «Майдан-Напруга», полотно, автор. тех., 132х132 см
Погляд на частину учасників вернісажу
Ярослав Шуркала – шанувальник мистецтва Прокопа Колісника
антон 2015-10-29 / 18:18:10
прекрасна людина та митець .він живе мистецтвом і любовю до землі.вітаю тебе прокопе .зичу сил і здоровя