Згаданий проект — лише один вектор у діяльності організації. Та, за словами членів ГО, дуже важливий, адже стосується однієї з найбільш вразливих категорій — дітей, які переїхали на Закарпаття із окупованих територій. Скільки їх? Чи дійсно таким дітям потрібна соціально-психологічна адаптація? А чи можна в таких випадках зосереджувати увагу виключно на дітях і не працювати з батьками? Про це, про хід проекту, реальні напрацювання та результати зі підсумками реалізації, а також про плани на майбутнє розкажуть волонтери — представники ГО “Щасливі діти” та люди, які впродовж трьох місяців реалізовували проект. А також відкриють секрет, чому дорослі члени організації змогли навчитися у цих дітей і чи вдалося зробити їх щасливими.
Крім того, під час прес-конференції буде проанонсовано цікавий захід, який здатний по-справжньому ощасливити.
Учасники прес-конференції:
Ольга Павлова, голова ГО “Щасливі діти”;
Людмила Сюзєва, член правління ГО “Щасливі діти”;
Наталія Братасюк, психолог, учасник проекту;
Наталія Орєшнікова, ігротерапевт, головний режисер театру “Бавка”, учасник проекту;
Оксана Дащаківська, керівник Західноукраїнського представництва МФ “Відродження”.
Батьки та діти.
Місце проведення: прес-центр “Закарпаття” (м.Ужгород, вул.Другетів, 60)
Початок заходу о 15:00
УВАГА! Одразу після прес-конференції відбудеться чергове заняття діток із психологом, тож для журналістів є можливість поспілкуватися з ними, а також на власні очі побачити один із заходів, який проводиться в рамках проекту.
* * *
Метою проекту “Соціально-психологічна адаптація переселенців з дітьми на новому місці проживання, інтеграція в закарпатську спільноту”, що здійснюється ГО “Щасливі діти” за підтримки Програми “Громадські ініціативи нової України” Міжнародного фонду “Відродження” є сприяння психологічній адаптації членів сімей переселенців з дітьми у новому для них середовищі; ознайомлення їх з національно-культурними особливостями регіону; інформування суспільства про життя, побут, потреби та особисті історії внутрішньо переміщених осіб; сприяння формуванню об’єктивного ставлення як переселенців до місцевих мешканців, так і навпаки; підтримка діалогу та побудова взаєморозуміння, толерантності і солідарності у громадах.