Гості з Ужгорода презентували на Пряшівщині "Час мовчати і час промовляти", "Велику боротьбу" та відновлений "Екзиль" (ФОТО)

Вони привезли до Пряшева 3 публікації, видані в Ужгороді 2015 року, а саме: збірку прислів’їв та приповідок Івана Югасевича з 1806 року «Час мовчати і час промовляти», книгу о. Степана Папа «Велика боротьба» та перше число відновленого журналу «Екзиль». До двох перших передмову написав Микола Мушинка.

Презентація цих видань була головною темою зустрічі, яку влаштувала Асоціація україністів Словаччини, Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Словаччині та інші українські організації Словаччини.

Про Івана Югасевича-Склярського (1741 р, с. Прикра Свідницького округу-1814 с. Невицьке Ужгородського округу) та його збірку прислів’їв розповів автор цих рядків та літературознавець і письменник Йосип Шелепець. Обидва підкреслювали, що збірка Югасевича «Час мовчати і час промовляти», що містить 370 прислів’їв і приказок, в часі свого виникнення була найповнішою збіркою прислів’їв в українській фольклористиці. Її в 1937 році знайшов і 1947 року опублікував доцент Карлового університету в Празі Іван Панькевич. На жаль, на Закарпатті ця публікація була зовсім не відомою, тому видавництво «Ґражда» зробило дуже корисну справу, перевидавши її в упорядкуванні І.Панькевича.

Майже 400-сторінкову книжку «Велика боротьба» священик Степан Пап (1917-1990 рр.) написав незадовго до своєї смерті, а її машинописну копію передав Миколі Мушинці разом з рукописами інших своїх праць з проханням подбати про їх видання. Ця книга про тисячолітню боротьбу русинів-українців Закарпатської України та Пряшівщини за своє виживання.    

Закарпатські гості детально розповіли про процес роботи над всіма трьома публікаціями. 

Усі привезені примірники 3-х вищеназваних публікацій (та інші книги видавництва "Ґражда") тут же були розпродані. Виручка за них, як заявили видавці, піде на підтримку українського війська.

У другій частині зустрічі вони розповіли про заснування Меморіального музею ім. Олени Рудловчак в просторах Ужгородського національного університету (його відкриття передбачається у травні-місяці) та про працю над четвертим томом «Творів» Олександра Духновича, який Олена Михайлівна не встигла закінчити. Цей майже 500-сторінковий том мав би вийти друком ще цього року.

У суботу, 21 березня, закарпатські гості (вже без Ірини Гармасій) відвідали найменше село у Словаччині – Прикру (7 жителів), де їх щиро привітав староста села Ян Бренішин та показав дерев’яну церкву з 1777 року, побудовану Іваном Югасевичем. 

У той же день вони відвідали найдавнішу церкву східного обряду в Словаччині в сусідньому селі Бодружаль (записану як пам’ятка світової культурної спадщини ЮНЕСКО). Та найновішу дерев’яну церкву у Словаччині в Нижньому Комарнику, побудовану 1938 року за проектом Володимира Січинського.

Свою подорож гості з Ужгорода закінчили в Музеї лемківської культури в с. Зиндранова у Польщі, де їх сердечно привітав засновник музею Федір Гоч, його нинішній директор Богдан Гоч, а екскурсію провела Марія Гоч.

Микола Мушинка

Про нинішню ситуацію в Україні розповіла Ірина Гармасій

Частина учасників зустрічі

Виставка книжок видавництва «Гражда»

Про Олену Рудловчак розповіла Мілада Бренішина, яка в її хаті разом з нею жила 5 років. Поряд з нею – її земляки (і земляки Івана Югасевича) із села Прикра

Ян Бренішин, Микола Мушинка, Наталія та Іван Ребрики і Магда Мушинка на тлі церкви Св. Архангела Михаїла в селі Прикра.

Учасники екскурсії в церкві Св. Миколи в Бодружалі. Перший зліва – Андрій Ребрик

Фрагмент настінного розпису кінця ХVІІІ ст.  у церкві   Св. Миколая в селі Бодружаль. 

Дерев’яна церква в с. Нижній Комарник, побудована за проектом В. Січинського 1938 року

Теги: гості, презентація, Велика боротьба

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати