Уродженка Новоград-Волинського Житомирської області, вона після успішної кар´єри на Буковині в Чернівецькому театрі імені Ольги Кобилянської та обласній філармонії, Сполучених Штатах Америки, Мюнхені, Києві та Празі (від 1980 по 2003 рік як продюсер української служби „Радіо Свобода“) разом з чоловіком Іваном Гватем (теж довгорічним редактором „Радіо Свобода“) живе на пенсії в його рідному селі Ряшеві Бардіївського округу. Це невеличке село в горах вона перетворила в одне з найактивніших сіл Пряшівщини на ділянці культури. Там вона заснувала співацько-музичний драматичний колектив, з яким виступає не лише в селі, але й у широкій околиці, як теж в Україні та Польщі.
В день свого ювілею вона привезла із Ряшева до Пряшева п’ятичленну групу цього колективу, з якою в Центрі української культури дала двогодинний концерт під назвою "Літературно-музична композиція з творів лемківського поета Богдана-Ігоря Антонича "Гармонія душі".
Вступне слово про поета, який відійшов з життя 28-річним юнаком у розквіті творчих сил, виголосив Іван Гвать, підкресливши його всеукраїнське значення та актуальність його поезії і для сучасності.
Програму композиції розподілено на чотири частини, що їх теж короткими ремарками доповнив Іван Гвать, мали наступні назви: „Мистецтво слова“, „Війна і слово“, „Олекса Довбуш“ та „Гармонія душі“.
Кожна частина була насичена віршами Б.-І. Антонича у художньому виконанні Ліни Гвать. Тріо ряшів’ян у складі Яни Адамишинової, Марії Хомової та Івети Космачової, ілюстрували ці вірші народними та авторськими піснями. Це гармонійне поєднання художнього слова, співу та музики становило одне ціле – оригінальний концерт професіонального рівня. Ліна Гвать разом з музичним редактором Віктором Гащаком обрала для цієї композиції твори, що змальовували сучасний стан України: вірші Антонича „Щастя“, „Слово до розстріляних“, „Слово про золотий полк“, „Стяги в куряві“, „Батьківщина“, „Забута земля“ та інші; пісні на слова Б. І. Антонича та інших поетів з музикою Лілі Кобільник, Леоніда Вербицького та власні композиції. Лемківську пісню „Пливе кача по Тисині“ (що останнім часом перетворилася у своєрідний гімн - реквієм за загиблими жертвами не лише „майдану“ а й російсько-української війни на Сході України (солістка Марія Хомова ) публіка прослухала стоячи. Справжнім шедевром концерту був уривок із лібретто Б.-І. Антонича „Олекса Довбуш“, в якому Ліна Гвать майстерно зіграла роль Дзвінки та Олекси Довбуша в одній особі.
Діючою кулісою концерту уперше в Пряшеві була прекрасна виставка художніх фотографій Ладислава Цупера із краю Б.-І. Антонича.
Концертом на честь Богдана-Ігоря Антонича Ліна Гвать принесла пряшівській українській публіці несподіваний дарунок. Спасибі їй та ряшівчанам не лише за художню насолоду, але й за багате погощення, на яке ювілярка запросила усіх присутніх після програми.
Микола Мушинка. Фото автора
Доповідь про Богдана Ігоря Антонича виголосив Іван Гвать
Поезію Б. І. Антонича майстерно продекламувала Ліна Гвать
Квартет жінок: Яна Адамішина, Ліна Гвать, Марія Хомова та Івета Космачова збагатили академію чудовим співом
Пісню „Пливе качка по тисині“ публіка прослухала стоячи
Частина публіки
Музичний редактор концерту Віктор Гащак перед камерою телебачення (оператор Ладіслав Чікі) привітав ювілярку Ліну Гвать з днем народження