В Орябині на Пряшівщині відбувся фольклорно-етнографічний фестиваль (ФОТО)

Від 2003 року тут проходить фестиваль „Пізнавай і зберігай традиції своїх предків”, який 15-16 серпня вступив в одинадцятий рік.

Розпочався він у п’ятницю змаганням молодих пожежників та зустріччю старших уродженців села, які на фестиваль прибули з різних країн, навіть з-за океану.

У суботу о 11.30 год. староста села Микола Каня привітав запрошених гостей (а були між ними: Генеральний консул України Ольга Бенч, високі представники Пряшівського самоврядного краю, округу Стара Любовня, старости навколишніх сіл, але й гості із сусідніх сіл на території Польщі, головним чином, пожежники). Всі вони мали змогу оглянути галерею картин місцевого художника Миколу Диця, в якій домінує панорамна картина „Здобуття вершини Іводзіма в Японії 20 лютого 1945 року чотою під командою сержанта Михайла Стренка” та портрети визначних людей пов’язаних з Орябиною.

Після зустрічі представники села та гості пройшлися селом. На чолі колони був віз, а на ньому жінки місцевого фольклорного колективу „Поляна” співом запрошували орябинчан на фестиваль. На нижньому кінці села колона зупинилася на покошеній луці, де учасниці „Поляни”’ під супровід лучних пісень показали процес гарбання сіна, його складення у копиці та накладання на віз-драбиняк.

На іншому місці орябинські діти показали гри при пасінні худоби, дорослі – процес різання й колоття дерева та інші праці. Учасники тут же могли попробувати місцеві страви. Продуктами домашньої кухні та напитками орябинці частували гостей біля кількох хат, а в одному з дворів гості могли посмакувати на смачний ґуляш з дивини. Молодому поколінню цікаво було подивитися, як колись люди різали січку, консервували листя з ріпи, виготовляли кошики, пряли, ткали, вишивали і навіть як палили самогонку. Все це супроводжувалося піснями, танцями і дотепним говореним словом у виконанні місцевих людей, фольклорних груп із Плавча, Шариського Ястраб’я, Удола та Лацкової.

О третій годині на місцевому амфітеатрі розпочався концерт двох професіональних колективів – Піддуклянського художнього народного ансамблю – „Пульс” (колишній Піддуклянський український народний ансамбль), який наступного року відзначить своє шістдесятиліття та нині найуспішнішої у східній Словаччині музичної капели „Кандрачівці”, яка вступила у десятий рік свого існування.

Модератором величавого концерту була місцева фольклористка Анна Дерев’яник. Представляючи публіці „Пульс” вона підкреслила, що його піснями, які в Орябині майже щодня звучали з місцевого радіовузла, вона захоплювалася ще будучи дитиною і саме під його впливом на все життя полюбила музичний фольклор. Представляючи „Кандрачівців”, вона зауважила, що майже всі члени цієї капели – її учні з кафедри музичного виховання Пряшівського університету. Ці її слова підтвердив і керівник капели Андрій Кандрач – нині завідуючий музичним відділом радіостудії „Реґіна” в Кошицях.

„Пульс” (словацька абревіатура „Poddukelský umelecký ľudový súbor”) показав свою програму „Зачаровані поглядом” (режисер та хореограф Володимир Марушин), побудовану повністю на фольклорі русинів-українців східної Словаччини у віртуозній стилізації. Глядачі мали змогу почути пісні різних регіонів Пряшівщини, побачити високохудожні танці та побутові сцени типів „Прання на потоці”, „Лісоруби”, „Пастухи”, „Весілля”, „Весняні хороводи” тощо. Все у неймовірно швидкому темпі в прекрасних костюмах конкретних регіон, зокрема західної Пряшівщини, з використанням  наймодернішої звукової техніки.

Капела „Кандрачівці” (зокрема її шеф Андрій Кандрач) заворожила публіку , яка інколи повністю сплинула з нею. Глядачі часто разом із солістом Андрієм співали його пісні. Він час від часу сходив із сцени і залучав до співу і танців принагідних людей, що становило неймовірний контакт між нею та всебічно обдарованим співаком, музикантом та актором.

В перерві між виступами „Пульсу” та „Кандрачівців” виступила „циганка” Аранька (народний розповідач Йожко Йожка) з дотепною імпровізованою програмою. Кожну його (чи „її”) репліку глядачі нагороджували бурхливим сміхом.

Складовою частиною фестивалю була і презентація словацькомовної книжки місцевого автора Миколи Корманика „Z drotárskej krošne”  з під- назвою „Rozprávanie o rodostrome jarabinských bľacharoch“.

По суті це розповіді про чотири генерації орябинських „бляхарів” – Кормаників, які з дерев’яними скриньками за плечима („крошнями”) заповненими дротом і бляхою, пішки ходили із села в село, ремонтуючи розбитий керамічний і бляшаний посуд або виробляли новий. Дороги Кормаників вели переважно в Румунію та Сербію, де засновували навіть окремі майстерні. 36-сторінкова книжка М. Корманика поповнена спогадами з життя, піснями, віршами і майже сотнею фотографій. Автор в сучасності є успішним підприємцем. Є власником фірми „Коміко” по виготовленню бляшаних комінів, які постачає у багато країн світу. Отже ремесло орябинських „бляхарів” живе в новій формі.

Слід підкреслити, що фестиваль „Пізнавай і зберігай традиції своїх предків” проходив при ідеальний погоді. Скрізь навколо йшли дощі, які, на щастя, Орябину оминали. Коментуючи це явище староста сільради Микола Каня сказав: „Орябинці у двох церквах – православній і греко-католицькій – молилися за добру погоду і Бог вислухав наші молитви. Завтра, тобто в неділю, ми знов в обидвох церквах молитвами подякуємо Йому за цей великий дар”.

Микола Мушинка. Фото автора

Доц. д-р Анна Дерев’яник, канд. музикознавства вміє не лише гарно співати, хорами диригувати, наукові праці писати, але й сіно до кіп складати.

Голова ЦР СРУС Петро Сокол в розмові з удольськими невістами

Майбутні музиканти

Батько дитини „Z drotárskej krošne”, яку в Орябині „похрестили” пелюстками рябини

Так колись консервували листя з ріпи

Найстарші співачки Орябини вивили вінок з барвінку

Орябинець Сергій Сукуватий  і його „Орябинська яфировиця”

Частина глядачів фестивалю

„Дівки як піречка, парібці як буки”. З виступу „Пульсу”

Вечуркова гра „На вагани” у виконанні „пульсачок”

Оркестр „Пульсу”

Виступає циганка Аранка (Йожко Йожка)

Андрій Кандрач вміє грати навіть із скрипкою за плечима

„Я віддам тобі своє серце”, - каже Андрієві одна з його болільниць (фанушок)

Частина публіки. В центрі староста Микола Каня із внуком

Три генерації Каневих: бабця, донька і внук

Теги: Орябина, фольклор, етнографія

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати