Вечір влаштувала Регіональна рада Союзу русинів-українців Словацької Республіки у Пряшеві разом зі Спілкою письменників Словаччини та Руським клубом. Голова РР СРУС Єва Олеар модерувала цілий вечір.
Про життя і творчість і творчість передчасно померлого М. Немета (народженого в с. Малий Березний Великоберезнянського району), розповів його учитель проф. Михайло Роман. Він розглянув його збірки, видані у Пряшеві: „Полюси серця”, „Прибої”, „Оповідання з-під гори”, „Останнє весілля” та „Веселе літо безробітного”. Добірку віршів М. Немета зачитала Єва Олеар.
Життя і творчість Й. Шелепеця представив автор цих рядків, підкреслививши, що рід Шелепців походить із Закарпатської України (с. Невицьке). Детальніше я розглянув його діяльність після звільнення з роботи в Університеті ім. П. Й. Шафарика 1971 року (перед захистом кандидатської дисертації), коли він змушений був майже двадцять років на хліб заробляти технічною працею в книгарні та бібліотеці із суворою забороною друкуватися. Цей час Й. Шелепець використав на вивчення чужих мов, читання та ексцертування наукової літератури та писання наукових та художніх творів „для шухляди”. Після реабілітації 1990 року
Й. Шелепець став чи не найпродуктивнішим карпатознавцем Пряшівщини, автором кількох книжок та десятків наукових праць, головним чином, історико-бібліографічного характеру та про маловідомих діячів Закарпаття. За все це він заслуговує на те, щоб Пряшівський університет надав йому звання „Почесного доктора”.
Мою доповідь ювіляр доповнив цікавими моментами із своєї біографії. В дискусії виступили його друзі та однодумці: Ілля Галайда, Василь Дацей, Маруся Няхай, Степан Гостиняк, Сергій Макара, Андрій Ковач, Іван Яцканин, Павло Богдан та Зузана Джупинка. І цей вечір закінчився чашкою вина, закускою та піснею „Многая літа” на славу ювіляра.
Микола Мушинка. Фото Олесь та Магда Мушинки
Й. Шелепець та М. Мушинка
Виступ Василя Дацея
Виступ Сергія Макари
Учасники ювілейного вечора М. Немета та Й. Шелепця