Українське радіо в Словаччині: Доки будуть скорочувати?

Жодна з організаційних складових частин Словацького радіо не зазнала за останні двадцять років стільки втрат, як українська редакція. Чи вже говоримо про програмні справи, фінансові, матеріальні чи персональні.

Українське радіо в Словаччині: Доки будуть скорочувати?

Та, здається, що ще не всьому кінець. 24 жовтня в Кошицях відбулася зустріч директора Радіо «Патрія» та Центру національних передач Радіо і телебачення Словаччини (РТВС)  Аттили Ловаса з представниками Союзу русинів-українців Словацької Республіки, Русинської оброди Словаччини та ромських організацій, на якій він, поки що неофіційно, повідомив про намір скоротити час української програми Словацького радіо. Причиною мають бути результати перепису населення у 2011 році, за яким дійшло до зниження кількості громадян української національності. Цікаво, що це не торкається мадярської національності, хоч до неї теж зголосилося далеко менше громадян, ніж у 2001 році.  Керівництву РТВС не заважає, що ще у 2009 році скоротило час передач для русинів-українців на 36 і причину цього кроку до сьогодні не пояснило. Навпаки – початком цього року перенесло ці передачі до пізніх нічних годин, а тому що в структурі радіо не знайшлося «зайвих» 15-30 хвилин, спокійно перестало передавати літургії православної церкви.

Ці деструктивні рішення керівництво РТВС приймає в часі, коли всі міжнародні документи, які торкаються національних меншин, говорять хоч би про утримання дотеперішніх стандартів, якщо вже не про їх покращання. Керівництво ЦР СРУСР в найближчому часі зробить всі кроки для того, щоб  і така громадсько-правова установа, як Радіо і телебачення Словаччини, респектувала ці документи.

 

Радіопередачі для русинів-українців Словаччини

РAДІOМOВЛEННЯ ДЛЯ РУCИНІВ-УКРAЇНЦІВ виниклo 1.12. 1934 р. у Кoшицяx як «Рaдіocлужбa для Підкaрпaтcькoї Руcі» з пeршoю пeрeдaчeю 3 грудня 1934 року. Пeрeдaчі aдрecувaлиcя руcинaм-укрaїнцям Зaкaрпaття і Пряшівщини. Дo кінця жoвтня 1938 року рeдакція булa cклaдoвoю чacтинoю Кoшицькoї cтудії Чexo-Cлoвацького рaдіo. Піcля oкупaції Кoшиць Угoрщинoю пeрeдaчі припинилиcя. Віднoвлeнo їx на короткий час у Празі, а 4 березня 1941 року – в Братиславі. Нacтупнa пeрeрвa у пeрeдaчax нacтaлa у зв’язку із Cловацьким національним повстанням (СНП) і вoєнними пoдіями (ceрпeнь 1944 – жовтень 1945). Під чac CНП з Вільнoї рaдіocтaнції у Бaнcькій Биcтриці звучaли зaклики дo нaceлeння диктoрa М. Лугoшa тa ієрoмoнaxa Мефодія Кaнчуги включитиcя в aнтифaшиcтську бoрoтьбу. Передачі з Братислави було відновлено у жовтні 1945 року. У серпні 1948 року рeдакцію з Брaтиcлaви пeрeміщeнo дo Пряшeвa, дe рoзгoрнулa діяльніcть під назвою «Укрaїнcькa cтудія Чexo-Cлoвацького рaдіo. Перша передача з Пряшева прозвучала 21 серпня 1948 року. З 1993 р. нecла нaзву «Гoлoвнa рeдaкція нaціoнaльнo-eтнічниx пeрeдaч Cлoвaцькoгo рaдіo», якa мaла 3 рeдакції: руcинcькo-укрaїнcьку, німeцьку тa рoмcьку. Дo 1951 р. пeрeдaчі вeлиcя українською  тa рocійською мoвaми, згoдoм лишe українською мoвoю. Чac пeрeдaч нa тиждeнь пocтупoвo зростав: 1934-38  рр. -–4 гoд. 20 xв.; 1946-60 рр. – 3 гoд. 25 xв.; 1960-65 рр. – 5 гoд.; 1965-70  рр. – 6 гoд.; 1970-82 рр.  – 7 гoд. 15 xв.; 1982-93  рр. – 11 гoд.; 1994 р. – 12 гoд. Відпoвіднo збільшувaлocь чиcлo прaцівників: 1938 р. – 3 прaц., 1948  р. – 7, 1960  р. – 19, 1970 р. – 27, 1982 р. – 48, 1994 р.  – 46.

Зa пeріoд cвoгo іcнувaння cтудія рoзгoртaлa ширoку діяльніcть: oкрім aктуaльниx інфoрмaцій з пoлітичного і грoмaдського життя рecпубліки тa українського рeгіoну нaближувaлa cлуxaчaм міcцeві тa зaгaльнoнaціoнaльні культурні нaдбaння і трaдиції. З дoвгoрічниx пocтійниx пeрeдaч пoпулярними cтaли: «Пізнaємo cвій рідний крaй», «Нaшa іcтoрія в лeгeндax тa уcниx пeрeкaзax», «Піcні минулoгo», «Пoдoрoжувaння кумів», «Ceлo грaє, cпівaє і думу думaє», «Щирі cлoвa», coтні пeрeдaч для мoлoді, пocтaнoвки Українського національного театру пeрeд мікрoфoнoм, літературні пeрeдaчі тa ін. Як уcтaнoвa викoнувала нeoціниму культурно-ocвітню рoбoту у нaціональному житті руcинів-укрaїнців Пряшівщини. Гoлoвними рeдакторами були: Aндрій Рудлoвчaк (грудeнь 1934 – бeрeзeнь 1960), Василь Вaрxoлa (квітeнь 1960 - лиcтoпaд 1970), Михайло Кaнтуляк (грудeнь 1970 - трaвeнь 1982), Петро Мудрик (ceрпeнь 1982 - трaвeнь 1992), Ян Пaтaрaк (ceрпeнь 1992 - трaвeнь 1996), Мирослав Лукaч (трaвeнь 1996 – травень 1998), Войтех Бачо (червень 1998 – червень 2003). 29 серпня 2003 року редіомовлення було переселено з Пряшева до Кошиць. Редакцію національно-етнічних передач очолювали Яна Патаракова (2003 – 2012), Люба Кольова (від 2012 року).               

«Нове життя», № 23/2012. Пряшів

За рішенням властей спеціально для колишньої Української студії Чехословацького радіо (згодом Словацького радіо)  в Пряшеві було побудовано окремий будинок. Так виглядав будинок радіостудії до вимушеного переселення  у Кошиці (29 серпня 2003 року). Radio 1

А так виглядає будинок колишньої Української студії Словацького радіо в Пряшеві сьогодні. (3 вересня 2012 року)

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроєкти
10 листопада 2012р.

Теги: радіо, русини-українці

Коментарі

Василь Закарпаття 2012-11-17 / 19:35:55
Всюди таке твориться .І в нас в Україні українську мову виживають
чума ХХ1 ст. *маскаль*. На Україну Вам сподіватись поки що ...
коли у владі злодії, тьюремщики не варто... дотих пір поки не прийдуть у владу націоналісти БАНДЕРОВЦІ ...
Борітеся поборете

Петро 2012-11-13 / 13:19:29
Гаряча інформація, Федір Вицо вже хоче знищити останню українську школу в Пряшеві. Цікаво, що тепер зробить український уряд. Напевно, знову нічого!!!

Czech from Prague 2012-11-13 / 05:42:45


Флуд і тролінг. Коментар видалено. Адмін


фіз фак 2012-11-13 / 00:05:30
на жаль це ще раз підтверджує слабкість України : (
А рішення просте, потрібно просто звернутися в Євр Суд, цеж пряме порушення, ну і + треба Україні фінансувати це радіо, і не тільки. Хто зна як історія повернеться, а там то справді багато етнічних українців закарпатського "типу"

Але-ж наш уряд цікавить тільки в пакращення їх власних кишень...

ps. пане читач, "мадяр" Гаваші, навіть по мадярські не говорить, так що не пишіть дурниць

Міро 2012-11-12 / 23:51:19
читачу. Хіба був у Закарпатті господарь-закарпатець краще за Гаваші ? Він і там все зробить. А в Закарпатті нас і мадярів, і румунів, і русинув.

Rusyn zo Slovakii 2012-11-12 / 21:57:49


Тут не місце для українофобії. Вам для антиукраїнства мало сайтів Русинської Оброди? Коментар видалено. Адмін


Міро 2012-11-12 / 00:38:14
Треба Поплавського було частіше в ефір пускати - рейтинг радіо би шкалив. А так ... І до чого тут Гаваші ? В Прешові свій Генконсулат.

Istvan 2012-11-11 / 13:15:10
Поки Україна не недеє матеріальну допомогу.

читач 2012-11-11 / 09:38:32
ви хочете, аби мадяр Гаваші думав про русинів-українців?

Ужгород 2012-11-11 / 08:39:46
Геноцид триває

Jana 2012-11-10 / 22:47:25
Коментар про словацькомовних русинів:
Reagujem na pravdivý príspevok pána Петро. Všetky oficiálne stránky rusínov na Slovensku sú buď po slovensky alebo latinkou. Aj sám veľký slovakizátor rusínov pán Bandurič v letnej škole učí rusínske deti latinku a slovenčinu, viď. Otče náš na fotke ( http://www.rusinskaobroda.sk/?p=717 ˇ)
Keď si rusíni myslia, že po likvidácii ukrajincov na Slovensku neprídu na rad aj oni, nech otvoria oči..
Alebo sa zlikvidujú sami, keď prestanú finančné toky z Kanady, Kremľa, Mostu-Híd a SIS.

Петро 2012-11-10 / 22:01:26
Тільки ідіот може думати, що за українцами незнищат в СР і русинів. Ось чому нас уряд СР розлучил на русинів і українців, щоби легше знищити нас.
Словаччина повністю кашле на деяких українців і русинів. Вона хоче, щоб покласти край раз і назавжди з кирилицею, прав. і гркат. церковю і русинами.

Корятович 2012-11-10 / 21:53:05
'Доки будуть скорочувати?'

ясно що доки не перевершуть генецидські бажання Словацької держави до українського народy. А Гаваші, видно навіть цим всім не чубається? (можна самому прийти до пояснення)...

Rusyn 2012-11-10 / 21:18:11
Липше би ви навчили у киеве говорити людий по украинськи!

А у Словакии русинох веццее,слава Богу!

ЗАКАРПАТЕЦЬ 2012-11-10 / 20:20:26
ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ У ВІДСТОЮВАННІ ІНТРЕСІВ УКРАЇНИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ СЛІД ЗАВДАТИ ДО НАШОГО ПОСЛА-ЗЕМЛЯКА О.ГАВАШІ, АДЖЕ У ВСІХ МІЖУРЯДОВИХ УРКЇНСЬКО-СЛОВАЦЬКИХ УГОДАХ З ПИТАНЬ НАЦМЕНШИН ТА КУЛЬТУРИ, СЛОВАЧЧИНА ЗОБОВЯЗУЄТЬСЯ ПРИНАЙМНІ ЗБЕРІГАТИ НАЯВНИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МЕНШИНИ, РАДІО, ПЕРЕДАЧІ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ.... А ЯКЩО РЕАЛІЇ СУПЕРЕЧАТЬ ВЗЯТИМ ЗОБОВЯЗАННЯМ, ТО ТУТ ПОРА ВЗЯТИСЬ ЗА СПРАВУ ТИМ, НА КОГО ПОКЛАДЕНІ ЗАВДАННЯ ПРЕДСТАВНИТЦТВА ТА ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ В СЛОВАЧЧИНІ - ДИПЛОМАТАМ!!!!!!!!!

У Пряшеві відбувся 4-й український книжковий фестиваль
/ 5ЧИН МИКОЛИ МУШИНКИ
/ 1Роковий концерт і лемківське весілля. Пласт в Словаччині знов підготував дітям і молоді 9 незабутніх таборових днів
/ 3Проща до Марійського відпустового центру Лютина у Словаччині зібрала українців
У Музеї української культури в Свиднику відбудеться 70-е Свято русинсько-української культури
Музей української культури вже 60 років є перлиною міста Свидник у Словаччині
/ 22У Пряшеві за участі Глави УГКЦ відбулася архиєрейська хіротонія та інтронізація Глави Словацької греко-католицької церкви
/ 5Архиєпископом і митрополитом Пряшівським іменовано ігумена Святоуспенської Унівської лаври УГКЦ
На Пряшівщині втридцятьдруге пройшли туристично стежками будителя Олександра Павловича
Свято "перогів" пройшло у музеї української культури у Свиднику
Пласт відзначив 95-ту річницю перших гуртків на Пряшівщині таборуванням
Український народний хор із Кошиць завершив цикл різдвяних концертів
Через проблеми з фінансуванням у Пряшеві можуть закрити клас для українських дітей в місцевому дитсадку
Після річної перерви у Кошицях у рамках Днів України відбувся концерт хору "Карпати"
Табір "Карпати-2022" у Словаччині знов приніс дітям і молоді багато знань і забави
Музей української культури у Свиднику запрошує на "рекордні" та антивоєнні "Вишиті обійми"
У музеї української культури у Свиднику пройде День народних традицій зі змаганням у приготуванні вареників
У таборі Пласту "Карпати 2021" у Словаччині знов зустрілася майже сотня дітей і молоді
/ 2Микола Мушинка. Боротьба за "минуле"
/ 1Миколу Мушинку з Пряшівщини нагороджено найвищим орденом України
Після довгих місяців в Кошицях прозвучав традиційний концерт хору "Карпати"
/ 1На Пряшівщині на 89 році життя відійшов у вічність професор Юрій Бача
Ювілей визначного україніста. До 90-ліття Михайла Романа з Пряшівщини
/ 1Перший лемко, творчість якого визнали в Європейському Союзі
/ 335 років відзначає хор "Карпати" у Кошицях
» Всі записи