Галерею ужгородських фасадів відкриває будинок №14 по вулиці Волошина, у балконну решітку якого вплетено дату спорудження – 1849. Будинок у самому центрі міста є безумовною цінністю. Цінність у цілісності фасадного декору, що дихає стародавнім спокоєм рівномірно розподілених частин і елементів: дві пілястри, увінчані аркою, обрамляють під'їзд (дуфорт), окремий ритм задає прямокутне членування вітрини кафетерію, вишукані акценти – ліпнина над вікнами, лінії карнизу, парапет, що імітує огорожу, декоративні завершення пілястр. Несподіванки – повністю металевий балкон на металевих консолях і вишуканий ліпний орнамент під аркою входу.

 

Розташоване на нижньому поверсі кафе не зіпсувало оригінальний вигляд фасаду, хоча вивіска могла бути трохи меншою. Це чи не єдиний випадок, коли збережено дерев'яне оздоблення екстер'єру, яке колись переважало на фасадах магазинів. Зате обрамленню під'їзда не пощастило – арка разом з гарною ліпниною надійно схована за дуже великими і дуже яскравими для такого поважного фасаду рекламними вивісками.

 

Над під'їздом зразково відновлено частину фасаду з балконом, але грубо порушено лінію даху, який влаштовано над парапетом та ще й підбито пластиковим шаблоном. Відповідно й водозбірні труби прокладено прямо по пілястрі. На жаль, оригінальні двері на балконі замінено пластиковими та ще й з несиметричним поділом частин. Відремонтована частина фасаду максимально підсилює жах занедбаності більшої, не ремонтованої частини. На цьому фасаді, як і на більшості інших, відбито ще одну біду – бездумно прибиті кронштейни з павутинням електропроводів.

 

Загалом фасад будинку №14 можна врятувати. Лишається доремонтувати другий ярус і сподіватися, що власники установ всередині будинку виявлять належний рівень культури та смак і звільнять з-під нагромадження вивісок несправедливо ув'язнену делікатну арку з витонченим візерунком.