Висновок щодо розпорядження Кабміну про призупинення укладання Угоди про асоціацію з ЄС

По-перше, вказане розпорядження означає перевищення Кабінетом Міністрів України повноважень, наданих йому Конституцією України, оскільки згідно п.1 ст.і 116 Конституції України КМУ забезпечує «здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України». Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи «зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Звідси очевидно, що прийняття акту Кабінетом Міністрів з питання керівництва зовнішньою політикою виходить за межі його повноважень, визначених Конституцією України, адже «здійснення» зовнішньої політики не означає «керівництво» в цій сфері.

По-друге, розпорядження за змістом не відповідає актам законодавства, які мають вищу юридичну силу порівняно з ним і якими Уряд зобов’язаний керуватися. На сьогодні, зокрема, актами Президента України чітко визначається спрямування Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади на підготовку і підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС у 2013 р. Серед таких актів, наприклад, указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України № 127/2013 від 12 березня 2013 року «Про невідкладні заходи щодо європейської інтеграції України». Згідно ч.3 ст.113 Конституції України «Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України». Також, сьогодні не існує Актів Президента України, які би спрямовували Уряд України на «призупинення» цього процесу.

По-третє, розпорядження «призупиняє» неіснуюче рішення Кабінету Міністрів України! У тексті розпорядження міститься резолютивна вказівка також щодо призупинення «дії рішення Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2013 р. «Про підготовку до підписання проекту Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами — членами, з іншої сторони».

Така вказівка позбавлена юридичного змісту і відсутність реквізитів «призупиненого» рішення очевидно не є випадковою та не є результатом юридичної недбалості.

Згідно ч.1 ст.117 Конституції «Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання». Інших форм актів Уряду України, в тому числі «рішень», Конституцією і законами України не встановлено. Логічно було би припустити, що розпорядженням Кабміну може бути «призупинено» дія іншого розпорядження цього органу державної влади.

Проте і в цьому випадку виявляється неузгодженість. Річ у тім, що, як свідчать офіційні сайти Кабінету міністрів України та Верховної Ради України, 18 вересня 2013 р. Кабінет міністрів України схвалив понад 20 розпоряджень, але відсутнє розпорядження з назвою «Про підготовку до підписання проекту Угоди про асоціацію…». Цього дня питань євроінтеграції стосувалося лише одне розпорядження Уряду за № 754-р з іншою назвою – «Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері інформування та налагодження комунікації з громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України на період до 2017 року». Крім того, 18 вересня 2013 р. на засіданні Уряду було схвалено понад 10 постанов, але і серед них відсутній акт з указаною вище назвою. Наведене означає, що Уряд України 21 листопада 2013 р. похапцем «призупинив» неіснуючий акт.

Четверте. Спосіб прийняття розпорядження Уряду України від 21 листопада 2013 р. №905-р, крім наведеного, не відповідає порядку підготовки та оприлюднення нормативно-правових актів, визначеному законами України.

Згідно ч.3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, «розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття», а ч.1.статті 13 цього Закону до «розпорядників інформації» включає передовсім «органи державної влади».

Проект аналізованого розпорядження не був оприлюднений за 20 робочих днів до дати його розгляду і схвалення, як передбачено вказаним законом України.

Отже, виходячи з наведеного, аналізоване розпорядження Кабінету міністрів України від 21 листопада 2013 р. №905-р за своїм змістом суперечить актам законодавства України, прийняте з перевищенням повноважень Кабінету міністрів України, визначених Конституцією і законами України, порушує встановлений законами України порядок оприлюднення проектів нормативно-правових актів, які видаються органами державної влади України і тому може бути оскаржено і скасоване в порядку адміністративного судочинства.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати