Віддана ідеям українська молодь тоді не піддалась на більшовицьку пропаганду і не розбрелась по своїх домівках, як це зробила більшість досвіченого українського вояцтва. Збаламучені пацифістичними кличами, що їх поширювали московські більшовики та навіть власна соціалістична Центральна Рада, українські солдати колишньої царської армії не відчули потреби боронити рідний край від новітньої орди. Але цю потребу відчула ще не зіпосована життям молодь. Вона відчула клич Вітчизни, вона відчула свою відповідальність за своє майбутнє й майбутнє свого народу. Юнаки дали нерівний бій значно переважаючим полкам Муравйова. І хоч вони зазнали великих втрат, вони виконали своє завдання – зупинили наступ більшовиків на Київ, що палав у повстанні, організованому місцевими зрадниками-більшовиками.
Сьогодні, коли з тих часів минуло 95 років, подвиг української молоді забувається в широких масах українського суспільства, а його деталі часто перекручуються. Тому Ужгородська міська організації ВО «Свобода» першочерговим завданням в цей день поставила донести правду до ужгордців про цю визначу подію української історії. Тому на Театральній площі було виставлено намет, з якого націоналісти роздавали перехожим листівки, в яких містилась інформація про бій під Крутами, а також організаційну пресу. Поруч з наметом було виставлено інформаційні стенди зі світлинами бійців та офіцерів українського війська, що тримало оборону залізничної станції, план розташування та бою між українськими та московськими більшовицькими частинами та історичну довідку – опис перебігу подій 29 січня 1918 року та їх наслідки.
Ужгородці з ентузіазмом підходили до свободівського намету та стендів.
Ввечері о 18.00 відбувся вечір пам’яті Героїв Крут, де зібрались члени та прихильники організації. Було заслухано історичні доповіді та проведено історичну дискусію, під час якої учасники провели паралелі того часу та сучасності: коли влада заграє з сусідом, а у відповідь отримує втрату державності. Як ми бачимо з подій того часу центральна влада УНР постійно мала сумніви у фурмолюванні Універсалів від І по ІІІ, у частині, що стосувалась незалежності від Російської Республіки. Проте, коли вже «братній» народ наступав на Київ, Центральна рада під тиском військових все-таки проголошує IV Універсал, у якому чітко сформулювала «Українська Народна Республіка стає самостійною,...». Сьогодні спостерігаємо подібну ситуацію, намагання втягнути Україну у митний союз, тим самим запустивши механізм колонізації та знищення нашої державності. Невже «наші» олігархи не розуміють, що Москві вони не потрібні, їм потрібний український народ як покорні раби. Потужний російський капітал просто поглине та викине на смітник, а у пересічних українців буде тільки один шлях – шлях чергової боротьби за визволення...
Прес-служба Ужгородської міської організації ВО «Свобода»
