Закарпатці зустрічали Різдво з Степаном Бандерою

Лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок взяв участь у святкуванні на Прикарпатті,  в Історико-меморіальному музеї у Старому Угринові, де в сім’ї греко-католицького священика народився майбутній Герой України, борець за волю і незалежність. Закарпатська ОО ВО «Свобода» і  молодіжна організація «Сокіл» із представниками Черкаської «Свободи» здійснили  на честь Провідника ОУН смолоскипну ходу в  м. Тячів.

У своєму власноручно написаному життєписі Степан Бандера зазначає: «Я народився 1 січня 1909 року в селі Угринів Старий, повіт Калуш у Галичині, яка в той час належала до австро-угорської монархії, разом з двома іншими західноукраїнськими країнами: Буковиною і Закарпаттям». Таке свідоме зазначення своєї приналежності до Соборної України є свідченням його безкомпромісної жертовності у боротьбі за волю свого народу по обидва боки Карпат.

Феномен Степана Бандери в силі націоналістичного духу, який він плекав через Ідею і Бога, яким закорінював високу істину в суспільне життя, бо людину розглядав  частиною спільноти обов’язково родинної і національної. В сучасній Україні неоднозначна постать Степана Бандери зчинила безкомпромісні пристрасті, які ще більше зобов’язують до вивчення цієї історичної постаті.

Припускаємо, що в багатьох умах Закарпаття сидить совєцький міф про Степана Бандеру і бандерівців, який спонукає запитати: «А що спільного у закарпатців із Степаном Бандерою?» Очевидно, що територією діяльності Степана Бандери була Україна, дух і серце кожного українця. Він боровся в рядах ОУН-УПА з метою звільнення українських земель від окупаційних польського, а потім німецького та більшовицького режимів, коли українська нація перебувала на межі зникнення. Практик і теоретик українського націоналізму прагнув і прагне звільнити нас від власного рабства.   

В історії підпільної боротьби українських націоналістів залишили скроплений кров’ю слід і закарпатоукраїнці. Екзекутиву ОУН Закарпаття у кінці 1932 року заснував Юліан Химинець (1911–1994),  активний поборник державницької справи на Карпатській Україні в 30–40-х  роках, політичний емігрант разом із дружиною Марією з перечинського роду Кедюличів, очільницею «Жіночого Союзу», після трагічних подій 1939 року. В його обов’язки входила конспіративна діяльність, що складалася з виховно-політичної роботи. «Була це тяжка праця. У Галичині діяльність ОУН мала свою традицію. Там не треба було доказувати громадянству потребу її існування. – Пише у своїй праці «Тернистий шлях до України» Ю. Химинець. – На Закарпатті серед учасників національного руху, який був очолений «Просвітою», «Учительською Громадою» тощо, дальше того, що хтось був українець, справа не посунулась».

Однак через два роки праця націоналістів далася взнаки, яку підсумував  2 липня 1934 року зорганізований ІІ з’їзд молоді в м. Мукачеві. Були проблеми на Закарпатті також з назвою «націоналістичний», як зазначає Юліан Химинець, що асоціювалося із «саботажником», «атентатчиком». Тому закарпатські націоналісти з тактичних мотивів називали себе «народовцями».

До 1938 року дух національного визволення українського народу Закарпаття був відчутний. Юліан Химинець мав зустріч із Закордонним проводом ОУН, до Віденського арбітражу очолював Закордонну делегацію Карпатської України, в Берліні обговорював справу Проводу «Карпатської Січі» тощо. Після вбивства полковника Є. Коновальця, як представник Закарпаття у серпні 1939 року він брав участь у ІІ Великому Зборі Українських Націоналістів у Римі, щоб затвердити нового голову Проводу ОУН..

В січні 1940 року Юліан Химинець разом з дружиною Марією були запрошені на Святий Вечір до замку Завбередорф, що був під управою Олекси та Ольги Гасинів для членів ОУН до диспозиції. З Олексою Гасином, із села Конюхів на Стрийщині, закарпатські націоналісти були знайомі ще з 1935 року, коли він разом з іншими членами Крайового Проводу ЗУЗ приїжджав в Мукачів на їхню конспіративну квартиру.  «В Завбередорфі ми вперше зустріли Степана Бандеру, – Пише д-р Юліан Химинець, – який був майстром звичаїв, зв’язаних зі святкуванням Свят-Вечора».

Після поділу Польщі у вересні 1939 року між Гітлером і Сталіном, велика кількість українських політв’язнів вийшли на волю. Серед них був і Крайовий Провідник ЗУЗ Степан Бандера,  що був в’язнем концентраційного табору Береза Картузька. Короткий період вони перебували на Словаччині, а потім переїхали до Німеччини.

Завдяки українським націоналістам у 30-40-х роках на Закарпатті проведена велика робота, спрямована на формування національної свідомості закарпатців, яка дала феномен українського духу в становленні Карпатської України. Увійшли в історію національно-визвольної боротьби понад сотню імен націоналістів-ковнерівців з організації «Юнацтво ОУН», які були катовані 1942 року в м. Мукачеві за підпільну боротьбу проти угорської окупації Закарпаття, зрештою, загиблі брати-перечинці Панас та Іван Кедюличі, останній ­– один із командувачів УПА, та сотні інших, а також ще не відроджених імен, як наприклад Бартоломій Балтович, провідник націоналістів у підпіллі на Іршавщині, власні архіви якого віднайдені свободівцями у 2011 році.

Степан Бандера націоналістичний дух плекав із людьми сильних характерів, віри і високого українського чину. В основу людської діяльності він ставив високі моральні принципи, що, власне, відрізняє людину від тварини, в основі державотворчих процесів – високі національні принципи, що регулюють взаємовідносини між народами.

Ім’я Степана Бандери ще достеменно не проникло у свідомість мільйонів українців. Період незалежності в самостійній Україні, звичайно, вніс свої корективи у радянський світогляд, однак спадок націоналізму, як і його Провідник Степан Бандера, залишаються недоосмисленними. Попри безкомпромісні пристрасті, він – український герой, подібний до Головного отамана Симона Петлюри, Провідника ОУН полковника Євгена Коновальця, першого Президента Карпатської України Августина Волошина, які стали жертвами НКВД або КҐБ. Вчені справедливо називають Степана Бендеру містиком націоналістичного духу, до якого дотягнутися нам, ще малим, не так просто, але цілком реально.

Степан Бандера із Проводом ОУН на Свят-Вечір 1940 року в  Завбередорфі

Теги: Степан Бандера, Різдво

8 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати