Сьогодні ужгородцям, особливо тим, кому не більше двадцяти, мабуть здається, що місцевій телекомпанії, яку всі тут знають під іменем «21-й канал», стільки ж років, як і Ужгородському замку. Цікаво, які передачі дивилися б князь Лаборець та Другети? Але 21 канал, на якому мовить ТРК «Даніо», з’явився, як прояв нових часів, на пам’яті молодого покоління городян. Саме на 21-му тодішні тінейджери вперше отримали цілодобовий доступ до кліпів та хіт-парадів MTV, діснеєвських мультиків, американських трилерів, мелодрам і вестернів, європейських ситкомів і теленовин, могли почути від її носіїв німецьку та англійську мови. Зараз це здається дивним, а тоді телевізори приймали приблизно дві московські програми і дві київські. Та ще у декого під серветками ховалися привезені з Югославії побутові відеомагнітофони із вбитими копіями тих же вестернів та крутою югославською ж еротикою. Причім, якість картинки була така, що глядач більш дофантазовував походження сантехніка, ніж роздивлявся їх на екрані. Слово «супутник» більшість громадян пов’язувала із Гагаріним та собаками Бєлка і Стрєлка, а купувати домашню «параболу» наважувалися навіть не всі грошовиті рекетири.
І ось на тлі цього видовищного голоду під Ужгородом з’являється перший в області приватний телеканал. Єдина існуюча до того державна телестудія зреагувала, як велетень-лев, вожак зграї, у ніг якого плутається мале незграбне левеня. А даремно. Вже невдовзі ужгородці полюбили 21-й канал і визнали його своїм. Назавжди. У 2009-му році за рейтингом журналістського прес-клубу канал отримує визнання, як «найбільш ужгородське телебачення». Мабуть цим все і сказано. За роки своєї роботи на 21-му каналі яскраво спалахували різні проекти, та найбільш успішними виявлялися ті, що були пов’язані із різними гранями життя обласного центру.
Розповідаючи про канал, не можна не згадати його засновника Ігоря Петрова, який, нажаль, трагічно пішов із життя. Це була надзвичайно активна, життєрадісна і доброзичлива людина. Людина повна новими ідеями і не обтяжена довгими роздумами на тему «вийде - не вийде». Прийшовши випадково у світ телебачення, Ігор за короткий термін здобув визнання, як один із досвідчених регіональних мовників України. Це були часи масових змін життєвих доль, професій і уподобань. І саме Ігорю Петрову ужгородці завдячують за можливість мати «найбільш ужгородське телебачення».
Сьогодні на каналі успішно працюють під керівництвом Алли Петрової досвідчені телевізійники. Основа колективу залишається практично незмінною впродовж багатьох років. Крім того, на різні проекти приходять інші талановиті спеціалісти. Канал також став школою вдосконалення професійної майстерності для багатьох початківців. Тут працювала Леся Кешеля, яка зараз у штаті київського «5-го каналу». В Києві ж на ICTV працює Аліна Комарницька, яка розпочинала на 21-му каналі в Ужгороді. Запам’яталися глядачам програми «Моя справа», «Формула успіху» Лариси Липкань. А скільки цікавих ідей було реалізовано за ці роки – навіть всі назви зараз пригадати важко.
І все ж таки, головним для 21-го каналу залишається місцева інформація. Сьогодні в умовах кризи важко всім телеканалам, багато з них проводять масштабні скорочення персоналу, закривають програми, взагалі зникають з ефіру. Тим ціннішою стає можливість для ужгородців мати свою «міську кнопку», де завжди можна подивитися, чим живе місто, вирішити свої побутові проблеми, відчути загальний пульс навколишнього життя. А коли криза минеться, то продовжуватимуться нові цікаві плани Алли Петрової. Це і перехід на цифрове телевізійне мовлення, це подальший регіональний розвиток із виходом на широке коло глядачів всього закарпатського краю. Досвід, набутий першим комерційним каналом області, дозволяє вірити у реальність цих планів, то ж «найбільш ужгородське телебачення» ще може позмагатися за звання «найбільш закарпатського».
Телерадіокомпанія «Перший Закарпатський Даніо» - 21 канал
88000, Україна, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101, оф. 911
тел.: (0312) 66-05-59, факс: (0312) 66-05-59