Сімох закарпатських далекобійників вже більше 2-х тижнів не випускають з Казахстану

Допомогти визволити «заручників» поки не може ніхто, адже причини затримання – надумані, як стверджує родина. А в цей час дружина Юрія – Аліна – ось-ось має народити в Ужгороді…

 

Юрій працює дальнобійником уже 5-6 років, і в неприємні історії раніше ніколи не потрапляв. А ось у Казахстані, куди поїхав уперше, вийшла справжня драма. Поки що не з надто щасливим кінцем.  Він та ще шестеро колег із Іршави, Мукачева й Ужгорода  доставляли обладнання для вина з Франції  у казахське місто Шимкент. І в  м. Актобе, яке проїжджали, потрапили в халепу. Там 19 липня всі 7 каміонів затримала транспортна поліція. Як розповіла мати Юрія Оксана Юріївна, зупинили їх із метою перевірки і …не відпустили. Їх тимчасово відправили на автостоянку, але ця «тимчасовість» вилилася вже в 15 днів тяжкого очікування (принаймні такий стан справ був на четвер, 2 серпня. – Авт.).  «Спочатку перевіряли, чи не фальшиві двосторонні договори. З документами все гаразд. Мови про тристоронні угоди взагалі   тоді не йшло, – зазначила жінка. – Пройшло кілька днів, і їм висунули претензії щодо відсутності тристоронніх договорів, яких вони  не можуть мати: для вантажівок стандарту «Євро-2» такі документи уже 1,5-2 роки не передбачені». І все ж через це закарпатців уже довгий час тримають на стоянці. Що цікаво, за кожен день «гостювання» слід платити по 45 доларів із кожного. «Це просто знущання! – обурюється пані Оксана. – Їх насильно утримують, та ще й гроші за це беруть. Охороняють їх люди з автоматами. Один наш водій спробував утекти, так його трохи не під конвоєм повертали. До речі, навпроти є стоянка за 15 доларів на день – так ні, не пускають, тримають на дорожчій! Наскільки мені відомо, гроші у них уже закінчуються. Умови проживання там просто жахливі. Син спить у машині, а весь день проводить на 40-градусній спеці. Воду їм носять прості люди. Про відсутність туалету та душу взагалі не хочеться згадувати…». 

 

За словами матері, хлопці зверталися за допомогою в різні інстанції. Але реально допомогти ніхто не може. Зокрема замовник винного обладнання (до речі, його  вартість – 100 тисяч доларів), заявив, що затримання водіїв – це їхні проблеми. Роботодавець краян, фірма «Глорі Карго Сервіс», стверджує: робить усе необхідне для їх порятунку, але нічого не виходить. Як розповіла сайту «Голос Карпат» директор компанії Сюзанна Йоссаї, вони надіслали багато звернень до низки служб і відомств, у тому числі в Посольство України в Казахстані, Службу міжнародних автомобільних перевезень, МЗС України тощо. Проте поки всі інстанції відмовчуються. Хтось не відповідає на телефонні дзвінки, а хтось узагалі допомагати не хоче. «Річ у тім, що ми не знаємо, кому й доводити, що з документами у нас усе в порядку», – зазначила С. Йоссаї. За її словами, відповідні договори видає фірма СМАП. А там кажуть, що наразі взагалі трихсторонніх договорів немає, і не знають, коли будуть. «Зараз веду переговори з інспектором, який затримав наших перевізників. Він обіцяв дати конкретну відповідь, що робити, – продовжила  Сюзанна Йоссаї. –  І, напевно, будемо брати ці дорогі дозволи за 4 тисячі доларів, тому що нема кому доводити свою правоту. Повне беззаконня. У нас просто нема в кого просити допомоги, навіть консультативної». 

 

Водночас у посольстві України в Казахстані, яке зобов’язане  займатися цим питанням, всі стрілки переводять на фірму-замовника. Після затримання закарпатців вони направили ноту до влади Казахстану з вимогою звільнити заручників. Цьому була навіть присвячена зустріч дипломатів Посольства України з керівництвом Комітету транспортного контролю Міністерства транспорту й комунікацій Казахстану. Представники азійської країни запропонували низку варіантів вирішення проблем, які виникають у наших перевізників, про що оперативно поінформували компанію-работодавця наших водіїв – «Глорієм Карго Сервіс». Відтак нині врегулювання проблеми, за словами представників Посольства, багато в чому залежить від неї. До речі, з офіційної відповіді українських дипломатів стало зрозуміло, що казахи просто «по-різному трактують закон». І в таку пастку, як «тристоронній договір», якого не має бути в деяких країнах, потрапляли не тільки закарпатці, а й представники Туреччини, Литви, Німеччини, Латвії. 

 

Існує й інша версія, чому закарпатці досі на чужині. Скоріш за все, казахські правоохоронці зрозуміли, що товар вартістю 100 тисяч доларів є  ласим шматком,  і просто так його відпускати не захотіли… 

 

Одним словом, полон закарпатців у спекотному Казахстані може тривати ще не один день. Оксана Юріївна слізно благає про допомогу всіх небайдужих. Страшенно переймається долею Юрія і його дружина Аліна. Тим більше, що вона з дня на день має народити    дитину. І в такий відповідальний момент – чоловіка нема поруч. Він у полоні «юридичних  непорозумінь» двох країн. Він і ще 6 наших земляків.