Збережімо ужгородські каштани!

Гіркокаштан звичайний є одним із найефективніших поглиначів атмосферних забруднень, його насадження не тільки виконують роль унікального природного фільтра для очищення повітря, води й ґрунту, а й формують ландшафти та виконують естетичну функцію. Окрім цього, гіркокаштан — джерело важливої лікарської сировини. Тож логічною є стурбованість громадськості Ужгорода та науковців зокрема масовим ураженням гіркокаштана, яке можна спостерігати протягом кількох останніх років. Спричинює це “захворювання” невідомий у нас донедавна шкідник — каштанова мінуюча міль (Cameraria ohridella) — метелик невідомого походження, помічений лише в деяких країнах Європи. Тому сьогоднішня розмова зі старшим науковим співробітником Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем УжНУ А. Мигалем та доцентом кафедри генетики, фізіології рослин і мікробіології УжНУ К. Кишко саме про цю проблему.

— Уперше цього метелика (див. фото) на території України виявили у 2003 році на Львівщині. Приблизно тоді ж міллю були вражені вже майже всі основні насадження гіркокаштана і на Закарпатті.

Поширення шкідника відбувається в межах ареалу гіркокаштана — в помірних зонах Північної півкулі, а основним чинником експансії молі стали транспортні сполучення. Активність дорослих осіб генерації, яка перезимувала, починається разом із початком цвітіння каштана. Наявність кількох генерацій протягом літнього періоду і практична відсутність природних ворогів (правда, є певні відомості про роль синиць в обмеженні чисельності цього шкідника) роблять каштанову міль неймовірно агресивною стосовно до своєї кормової рослини — гіркокаштана звичайного. Ситуація ускладнюється й особливостями вегетації цього каштана: на відміну від інших дерев, які приблизно через два тижні після спалаху діяльності шкідника відновлюють листяний покрив, для гіркокаштана це нехарактерно. Буває й таке, коли до початку літа каштани стоять повністю без листя. Восени, зазвичай у вересні, найураженіші дерева випускають нове листя й цвітуть. Це явище, за умови регулярного повторення протягом декількох років, сильно пригнічує рослини і може призвести до їх загибелі, що вже колись спостерігалося у Чехії та Угорщині.

Як правило, у місцях з високою щільністю молі вже після першої генерації шкідника листя каштана повністю пошкоджене. Це перешкоджає нормальному накопиченню деревом поживних речовин, необхідних для зимівлі та весняного пробудження. Проте більшість дерев зберігає стійкість до ушкоджень, і в нашому випадку ця проблема може мати переважно естетичний характер.

Ступінь шкідливості каштанової молі залежить від різних факторів, а деякі з них ще недостатньо досліджені. Міль має досить малі розміри тіла, тому погано літає, і в місцях, де восени опале листя відносилося вітром, навесні спостерігається зменшення нанесеної шкоди. Також помічено, що повне прибирання листя дає ефект лише в тому випадку, коли “хворі” дерева розташовані не ближче ніж 50 м один від одного. Зазначимо, що наявність усього одного враженого шкідником дерева повністю перекреслює ефект від прибирання листя з інших каштанів, які ростуть неподалік. Досить часто загибель дерев відбувається через ураження фітофторою та вторинну інвазію ослабленого дерева каштановою міллю. До того ж у кожному випадку уражені дерева утворюють набагато меншу кількість плодів, які є дрібнішими за звичайні.

Не секрет, що існуючі на сьогодні заходи захисту гіркокаштана від “захоплення” міллю в цілому є незадовільними. Підкреслимо: найдієвіший у нашому випадку метод — щорічне повне прибирання і знищення листя, що опало, шляхом спалювання або компостування. При цьому слід враховувати, що спалювання листя в зоні Ужгорода є дуже небажаним. Є й варіант обприскування крон дерев інсектицидами, які використовуються проти гусені (інгібітори синтезу хітину, наприклад “Dimiline”) та імаго (піретроїди “Karate”, “Vaztak”), чи статевими феромонами. Хоч вони і є доволі ефективними, їхнє використання в умовах міста становить певну екологічну небезпеку і потребує ретельного вибору часу для отримання найбільшої ефективності. Вартість такої обробки — приблизно 5—30 доларів США на одне дерево.

Тому для покращення стану саджанців та дорослих дерев гіркокаштана звичайного науковці рекомендують вживати такі заходи:

– своєчасне виявлення мінерального та водного дефіцитів шляхом візуальної та спектральної листкової діагностики каштанових насаджень;

– внесення органічних і мінеральних добрив для ліквідації ґрунтової нестачі основних елементів живлення;

– позакоренева обробка фосфорними та калійними розчинами з додаванням мікроелементів з метою збалансування й оптимізації ґрунтового живлення;

– забезпечення оптимального водного режиму рослин шляхом дотримання науково обґрунтованих строків і об’ємів поливу та збільшення водозатримувальної здатності ґрунту;

– механічна обробка ґрунту для покращення стану водно-повітряного обміну;

– поліпшення якості посадкового матеріалу, застосування технологій для підвищення життєздатності саджанців при їх пересаджуванні.

Що стосується стратегічних заходів, які при правильній методиці дадуть позитивний результат у майбутньому, варто вказати на такі моменти:

• каштанову мінуючу міль необхідно офіційно занести до переліку особливо небезпечних карантинних організмів, які здатні здійснювати великомасштабні масові інвазії;

• на державному рівні взяти участь в ініційованому Європейським Союзом проекті „CONTROCAM”. У рамках цього проекту головними є три аспекти вивчення каштанової мінуючої молі: дослідження сучасного та майбутнього впливу на гіркокаштан звичайний цього шкідника в європейських урбанізованих екосистемах та природних лісах на Балканах; розвиток інтегрованих методів боротьби з міллю; узагальнення отриманого досвіду з метою використання у випадку вторгнення на території країн Європейського Союзу інших екзотичних шкідників.

І тільки тоді можна сподіватися, що Ужгород не втратить свої каштани, якими пишається не менше, аніж Київ…

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати