Презентувала проект головний редактор газети “Старий Замок” Лариса Подоляк, яка зазначила, що “на тлі тих подій, які відбуваються у державі, особливо з тими, що пов’язані із законом про мову, новими змінами до податкового кодексу, які з нового року можуть удвічі підняти ціну на українську книжку, наштовхнуло нас на думку, що було б дуже добре започаткувати, як було ще за Радянського Союзу, при солідних газетах і журналах, бібліотечки”. Тому проект і назвали “Бібліотечкою”.
Першою ластівкою проекту стала книга Дмитра Кешелі під назвою “Політ співочого каміння”. Про видання цієї трилогії письменник мріяв впродовж тривалого часу і вважає твір найкращим у своєму доробку. “Я написав багато книг... Якщо врахувати ті, які вийшли не під моїм прізвищем, то буде десь 30, та жодну з них я не писав на такому піднесенні, так легко, я б сказав, у стані першої закоханості... Писав їх (романи з трилогії – ред.) я довго, років 15 чи 20... і писав їх лише тоді, коли мені розкривалися небеса і хтось то нашітпував. Писав я з великою любов’ю і велика трагедія наступала, коли небеса закривалися. Але так чи інакше, маємо 3 романи”, — поділився з журналістами Дмитро Михайлович. За його словами, це твір про покоління, яке народилося у післявоєнні роки. “Якщо хтось говорить, що зараз нелегкі часи, то для мене це рай порівняно із тим, що довелося пережити», — наголосив Дмитро Кешеля. Визначити жанр книги не береться навіть автор. На його думку, тут “переплелися всі жанри, як і людське життя”.
Чи планує писати іще щось, Дмитро Михайлович і сам не знає. “Я кожен твір кладу і кажу, що це останній, що більше писати не буду, але виходить як сотий прощальний концерт Поплавського чи соте останнє турне Пугачьової (усміхається — ред). Бо це є хронічна хвороба, яка інколи підліковується і не пишеш, а потім загострюється — і пишеш”, — розповів автор.
Щодо “Польоту співочого каміння”, то автор, як сам зазначив, не “поганьбиться представити її на Шевченківську премію”, щоправда не останнє слово за спілкою письменників та й громадськістю.
Директор всеукраїнського державного видавництва «Карпати», у якому видано книгу, Віктор Браславець, розповів, що співпрацює із Дмитром Кешелею із 1978 року, тому за велику честь вважає довірену трилогію. За його словами, впродовж останніх років значно зріс інтерес до творів закарпатських письменників, а “книг Кешелі не вистачає увесь час”. “Політ співочого каміння”, за словами видавця, потрапить не лише на магазинні полиці, але й до бібліотек (як автономних, так і при різних навчальних закладах). Це дуже добре, адже фонди багатьох бібліотек, особливо сільських, формувалися іще за радянських часів, а тому сучасних авторів там дуже бракує.
“В Україні подібного проекту нема. Це — перша ластівка. І дуже добре, що ця “Бібліотечка” розпочалася із книги Дмитра Кешелі. Це – значимий твір як для Закарпаття, так і для всієї України. Вона стане візитною карткою Закарпаття”, — стверджує голова закарпатської організації Національної спілки письменників України Василь Густі. На думку письменника, проект “Старого Замку” — приклад того, що питання про мову, збереження літератури і культури, їх розвиток можна вести іншим шляхом — шляхом конкретної роботи.
Та видання книги, як і життя усього проекту загалом, неможливе без фінансової підтримки небайдужих людей. На сьогодні, як зазначила Лариса Подоляк, бажання допомогти виявив Віктор Балога. Та оскільки проект відкритий, долучитися до нього можуть всі охочі, незалежно від політичного забарвлення. За словами редакторки, наступна книга, яка вийде в рамках проекту, буде “бомбовою”. Про що конкретно йдеться і хто є автором, Лариса Подоляк покищо тримає у таємниці, однак зазначила, що цей проект буде “у руслі ювілейних подій, які в нас тривають цими роками, важливих для Закарпаття дат”. В планах — підтримка нових авторів та видання збірки за підсумками поетичного фестивалю країн Карпатського Єврорегіону “Карпатська ватра”. Щодо “Бібліотечки”, планується оголосити конкурс на кращу поетичну збірку, прозовий твір, мистецтвознавчий твір та книгу для дітей. Чиї книги, з поданих на конкурс, вийдуть друком — вирішить робоча група. До її складу увійшли майже 15 фахівців, серед яких письменники, дизайнери та науковці з УжНУ.
Сумнокашляючий 2012-07-29 / 00:02:13
Ось так ми і любимо один одного. Ось так і радіємо чужим успіхам...
"- Дай мені, Боже, хоч щось - ти ж іншим даєш! - Дам тобі, але сусіду дам вдвічі більше. - Тоді... виколи мені одне око!"
Ось в цьому і є ми, слов"яни. Були, є і будемо. Сумно, але так є.
закарпатка 2012-07-22 / 21:10:47
судячи з коментарів, деякі "закарпатці" типу Івана Закарпатця та Учительки не так дурні, як дуже заздрісні. Та такі, що готові покійного Петра Скунця використати лиш би вилити бруд на інших. Як не соромно? Радійте, псевдо-закарпатці, що у час, коли так важко видати книжку, люди пишуть і видають книжки! І книжки, які дійсно читають і люблять не лише на Закарпатті, а й за його межами.
учитель 2012-07-22 / 12:09:21
Підтримую учительку!
Іван Закарпатець 2012-07-21 / 18:38:13
Колись Петро Скунць доречно зазначив, що "закарпатці у книжках Кешилі дурні як талпа", то ци варта і далі нас тримати за дурних? А на Шевченківську сись автор, як прамятаю, вже йшов і пролетів.
Учителька 2012-07-21 / 18:24:25
Видайте Ірину Невицьку, Олександра Маркуша та інших з тих, хто не може себе пропіарити - ото був би подарунок для читача! А перевидавати твір, де Кешеля, за висловом Скунця знущається над своїм народом,виводить його недолугим і нікчемним, все одно що в воду гроші кидати.
Читач 2012-07-18 / 17:25:39
Як це такого проекту нема? Газета День видала вже гору книг
http://www.day.kiev.ua/319894
Комедія 2012-07-18 / 16:46:10
Для чого видавати книжку, яка нещодавно тільки вийшла? Краще би видали те, що давно не може побачити світ.
вівчар 2012-07-18 / 11:29:58
Вкрай приємно, що в пана Дмитра вийшла ця трилогія. Читав майже все написане ним, але залишаюся захопленим прихильником саме "саги про Митрика".
І найкращою премією для автора є народна цікавість до його творів, бо лауреатів у нас - греблю гати, а читати нічого.
А чи помре Кешеля від скромності... сумніваюсь, бо досі історія не знає жодного, хто помер би від цієї хвороби, яка спіткає людей безталанних та заздрісних.
Вітаю Дмитра Михайловича!
чесний 2012-07-17 / 23:50:35
навіщо письменнику, який прозоро натякає, "ош вюн -русин", позиціонує себе не українським письменником, а письменником України, Шевченківська премія??? доста би йому було й Духновичової.
русин 2012-07-17 / 23:43:41
Уд скромности Кешеля не вмре