Саме з Ужгорода, кажуть організатори, розпочалося "медведчуківське" обговорення Проекту змін в Конституції України.
Суть того, про що говорилося на цьому цікавому збіговиську, була пуста, штучна та мертвонароджена, як і все, за що береться Медведчук. На тлі боротьби українців проти "мовного" закону "потішили", хіба, тези "партійного" маніфесту про пріоритетні для руху двомовність і друге громадянство, які недвозначно прозраджують проросійську орієнтацію цього політдітища кума російського президента. Візуально завершували цю композицію розставлені на столі прапорці з російськомовним надписом "Украинский выбор" та його емблемою, виконаною в кольорах російського триколора, а також знайомі закарпатцям із відкинутого ними минулого обличчя і прізвища. Модераторами "круглого столу" стали екс-заступник голови Закарпатської облдержадміністрації в часи Івана Різака Мирослав Опачко та депутат Мукачівської міської ради Іван Чубірко. За столом сиділи ряд інших осіб з "СДПУ(о)шним" минулим, не засуджений останній перший секретар Закарпатського обкому КПУ (ще "радянської") Михайло Волощук та засуджений "православний русин" Димитрій Сидор. Слід так розуміти, незабаром в цій галереї намалюється і до болю знайоме обличчя вже не судженого Івана Різака, який хоч і відкидає можливість свого повернення на Закарпаття та політику, однак навряд чи відмовить, якщо "партія" накаже.
