— Мене моя бабка навчила, — розповідає жінка. — Я малою з нею сиділа й пробувала плести. Тяжко було крутити. Помню першу свою сумку. Така ж вона гарна була, а бабця заставили переробляти — і те не так, і те не до ладу.
Сумки з кукурудзиння на продаж Наталя Томинець плете 12 років. На одну витрачає день. За цей же час може зробити 10–15 сувенірів — мініатюрних кошиків, постолів, цукерниць або хлібниць.
— Кукурудзою засаджуємо півгектара городу, — розказує жінка. — Восени збираємо качани. Серпом обжинаємо стебла й складаємо у клуні. Потім у хаті цілу зиму з них листя патраємо. З 50 соток получається 20 мішків кукурудзиння, придатного для плетива. Заготовленого вистачає до літа.
Наталя сушить листя на горищі. Там завжди сухо, пояснює. Перед плетенням замочує кукурудзиння в гарячій воді. Розмоченим розриває на вузькі пасма. З них і плете.
— Сумки робимо різних фасонів, — продовжує жінка. — Для них чоловік вирізає з дошки всілякі шаблони, по ребру густо набиває цвяшків. Як плету, натягую кукурудзиння між цвяшками, потім виплітаю з пасем візерунки. Далі роблю ручки.
— У кого нема столярного верстата, наші сільські теслі обточать дошку для нього за 5 гривень. Скільки маєш різних форм, стільки можеш наплести інакших сумок.
Готову сумку Наталя Томинець змочує розчином оцту й один-два дні сушить.
— Це щоб вибілити кукурудзиння, — пояснює майстриня. — Та й річ так служитиме довше. — Вона плете разом із мамою. За місяць виходить 50 сумок і 60–70 сувенірів.
Кукурудзяні сумки у вишківських селян скуповують оптом по 15 грн, а дрібні речі — по 1–2 грн. Вивозять товар у міста й продають удвічі дорожче. Цього року Наталя вирішила продати свої вироби сама. Стоїть у Вінниці на ринку ”Юність”:
— Тут моя молодша сестра живе, ото я й приїхала у Вінницю. На житло витрачаю небагато.
Сумки жінка продає по 25 грн, сувеніри — по 3–5 грн. За день уторговує 240–250 грн.
Ужгород.net
07 червня 2007р.
Теги: