Чи не перетвориться Закарпаття на екологічно небезпечний регіон?..

— Михайле Михайловичу, хоча Закарпаття й багате на ліси, проблем у цій сфері не меншає, а тільки навпаки. Які порушення екологічного законодавства зазвичай трапляються?

— Серед найбільш вагомих порушень є самовільні рубки на лісосіках та в насадженнях, невивезення деревини у встановлений термін, недоруби на лісосіках, незадовільне очищення місць рубок, пошкодження дерев, захаращення потоків порубковими рештками і тонкоміром., що свідчить про недосконалість лісозаготівельних технологій та
відсутність необхідної кількості природозберігаючих технологій і механізмів. Це, звичайно, завдає значних збитків лісовому господарству на державному рівні. Потребує вдосконалення система контролю й за лісовкритими
площами.

— А якою є в нас ситуація із охороною тваринного світу?

— Питання планових заходів контролю за охороною тваринного світу та рибних запасів залишається недосконалим і потребує допрацювання. На сьогодні такий контроль здійснюється розрізнено, відсутня єдина координація у проведенні біотехнічних заходів та ведення мисливства. Так, охороною тваринного світу повинен займатись спеціально уповноважений орган — Держкомлісгосп України та його підрозділи в областях. Однак такий контроль
проводиться лише у межах закріплених територій лісфонду та координація заходів з обліку мисливської фауни, що проводяться у цій частині товариствами мисливців і рибалок. Контроль за мисливськими угіддями проводять на закріплених територіях уже самі мисливські товариства, а інші території залишаються поза межами контролю.
Актуальним питанням є забезпечення контролю з питань завезення видів мисливських тварин, наявності дозволів на таке перевезення з наступним утриманням у вольєрах, що набуває масового характеру серед приватних структур для
оформлення готельно-туристичних комплексів.

Аналогічна ситуація склалася і в сфері охорони рибних запасів. Швидкими темпами розвивається приватне ставкове господарство із наданням платних послуг спортивного рибальства та інших рекреаційних послуг.

— Михайле Михайловичу, чи контролюється використання надр та охорона земель на Закарпатті?

— У цій сфері дуже багато проблем. По надрах, власне, і не було контролю, через невизначеність функцій територіальних органів Мінприроди в цій сфері.

Нині повсюдно виявляються факти забору піщано-гравійних сумішей, намулу і глини, масовими стають самовільні рубки прибережних насаджень. Винесення прибережних смуг у натуру та закріплення їх за постійними землекористувачами на сьогодні не забезпечене. Землі водного фонду не передані у постійне користування. Особливо необхідно посилити контроль за станом збереження земель у прибережних та водоохоронних смугах.

В області швидкими темпами розвивається туристично-рекреаційний та санаторно-оздоровчий комплекс, використання мінеральних та термальних вод, що потребує додаткових заходів контролю в частині комплексного дотримання природоохоронного законодавства.

— Знаємо і про існуючу проблему транскордонного перевезення відходів та небезпечних хімічних речовин...

— Ситуація, що склалася із ввезенням в Україну товарів, котрі були у використанні, набирає ознак потенційної загрози. Через пункти пропуску на територію держави у 2006 році було завезено близько тисячі тонн автомобільних шин гумових, сотні тонн холодильного обладнання та установок для кондиціонування повітря, які були у вжитку.

Вказані обсяги не враховують тих вантажів, що були завезені на митну територію України через пункти пропуску, де відсутні екологічні пости або на напрямках легкового транспорту, де митне оформлення проводиться без участі екологічної служби.

Жорстке екологічне законодавство країн Євросоюзу вимагає значних матеріальних витрат на проведення утилізації автомобільних шин гумових, холодильного обладнання і кондиціонерів та побутової техніки, що були у використанні. У той же час окремими суб'єктами підприємницької діяльності та приватними особами налагоджено ввезення цих товарів на територію України. А в подальшому такі вантажі виявляємо на сміттєзвалищах. Усі ці факти можна назвати прихованою утилізацією відходів країн Євросоюзу на території України і, як наслідок, зазначена проблема потребує особливого вивчення та прийняття рішення на загальноукраїнському рівні.

— В області наявна проблема якості питної води, а також поверхневих та зворотних вод, які часто забруднюються викидами...

— В минулому році на виконання рішення спільного засідання колегій Мінприроди та Закарпатської
облдержадміністрації від 22 вересня 2006 року здійснювався моніторинг впливу екологічно небезпечних об'єктів області на довкілля, зокрема, Великобичківського лісохімкомбінату, полігонів твердих побутових відходів м.Ужгород та смт.Великий Березний, виробничих об'єктів ТОВ "Закарпатпо-ліметали". Виконувалися аналітичні
дослідження по вивченню впливу на довкілля суміші речовин «Премікс», яка була складована на території підприємств та організацій Берегівського району. Ця робота продовжується і нині. Проте ми занепокоєні ситуацією, що склалася у Міжгірському районі. Проведений аналіз свідчить про те, що в районі зростає ступінь забруднення поверхневих водойм. Однією із причин є безсистемна і незаконна забудова об'єктів громадського харчування різ.них форм власності та об'єктів туристично-рекреаційного призначення. Внаслідок цього відбувається неконтрольований скид тисяч кубометрів забруднених стічних вод у річки.

Так, без урахування санепідеміологічних норм і правил побудовані об'єкти дозвілля та відпочинку навколо Синевирського озера. Ці турбази безсистемно відвідують туристи. Якщо ліміт перебування на території озера за один день становить до 560 чоловік, то подеколи це число зростає до кількох тисяч відвідувачів упродовж дня. Не забезпечені елементарні побутові умови перебування та відпочинку туристів. Таке навантаження на цей об'єкт, що віднесений до міжнародних об'єктів за Рамсарською угодою, неприпустиме.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати