Закарпатські міліціонери завітали з доброчинною місією в Нижньобистрянську школу-інтернат

- Держава виділяє відповідні кошти, тому не маємо проблем ні з харчуванням,
ні з опаленням, ні з іншими побутовими клопотами. Але наші вихованці
позбавлені батьківського тепла, і його їм ніхто й ніщо не замінить. Тому
невимовно раді, коли до них навідуються гості.

Такими, та ще й несподіваними, гостями нещодавно стали люди в міліцейських
погонах. Доброчинну акцію зініціювали співробітники центру зв'язків із
громадськістю управління МВС України в Закарпатській області. Долучилися до
справи й журналісти обласної громадсько-правової газети "Відомості міліції"
та поліграфісти видавничого центру "Літопис-Захід", де друкується газета. І
приїхали не з порожніми руками. Приготувати гостинці допомогли депутати із
фракції БЮТ Ужгородської міськради та приватний підприємець Петро Ткач. На
їхні кошти в магазині "Чарівний ліхтарик" придбано м'ячі, шахи, шашки, різні
настільні ігри, бадмінтон, зошити, альбоми для малювання, фарби, фломастери
тощо. Власниця магазину Віра Лісовець, довідавшись, для кого купуються ці
речі, звернулася з сердечним проханням - передати діткам від імені колективу
іграшки.

- Шкода, що ми дізналися про вашу акцію тільки тепер. Приготували б і
передали ще й одяг. Але робити добро ніколи не пізно, - сказала пані Віра.

Ще одним меценатом став Хустський міськрайвідділ міліції. Очолює його майор
Андрій Лавришин.

- На території району чотири школи-інтернати, одна з них - у Нижньому
Бистрому, - розповів він. - Тому не можемо не скористатися нагодою, щоб
спільно з колегами з Ужгорода зустрітися з дітьми, - сказав він. - Як
подарунок веземо вісім десятків пар спортивного взуття і багато солодощів.

...Альбоми для малювання, фарби і фломастери гості везли не просто так. У
складі цього доброчинного "десанту" був і заслужений художник України Степан
Шолтес. А ще він - почесний громадянин міста Хуста і член редколегії
"Відомостей міліції". Митець не лише ознайомив дітей з азами малювання, а й
влаштував майстер-клас. А на згадку залишив свій імпровізований доробок -
зображення школи на тлі зелених гір. Директор школи плекає надію, що в цей
малюнок невдовзі доведеться внести певні корективи. Будівля вже давно
потребує ремонту. Треба замінити також двері, вікна тощо. Та попри труднощі
школа живе насиченим життям. Ось і нещодавно її вихованці на обласній
спартакіаді з футболу серед шкіл-інтернатів посіли друге місце. А ще
пишається своїми колишніми вихованцями, котрих вивела в люди. Так, Ярослава
Росоха після закінчення педучилища вступила до Дрогобицького педагогічного
університету, видала збірку своїх поезій, а на добру згадку школі створила
гімн своїй першій альма-матер, музику до якого теж написала сама.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати