Найбільша небезпека, яку несуть чотирилапі хвостаті, — лептоспіроз. “Щороку ми подаємо в міську раду розроблену з розрахунками програму по проведенню суцільної дератизації на території міста, бо вже доведено, що у такому випадку досягається максимальний ефект. Але останні 3 роки кошти не виділяють взагалі”, — стверджує пані Марія.
“Пацюки і миші не мають сечового міхура, і там, де проповзають, мітять сечею і інфікують. Тому немиті фрукти і овочі – часто можуть бути інфіковані. Нерідко інфікованою є вода у відкритих водоймах. Тому не можна її пити. Це стосується і джерелець у лісі. Воду перед вживанням треба кип’ятити, а фрукти й овочі — ретельно мити”, — пояснив присутнім доцент кафедри мікробіології, імунології, вірусології, інфекційних хвороб і епідеміології медичного факультету УжНУ Сергій Туряниця. Професор розповів, що моніторинг ситуації на Закарпатті стосовно захворюваності на лептоспіроз проводиться з 1946 року. З того часу було зафіксовано 22 спалахи захворюваності. Максимальна кількість людей, інфікованих впродовж одного спалаху — 90. Сьогодні в області фіксуються поодинокі випадки, хоча, за словами Сергія Туряниці, у 2010-2011 роках було зафіксовано 70 випадків, багато з яких були дуже тяжкими.
Та небезпека поширення лептоспірозу в обласному центрі Закарпаття, мабуть, не дуже хвилює міську владу, адже віднайти кошти у сумі 10 тисяч гривень на проведення необхідних робіт, не може. Тим часом, як повідомляло Закарпаття онлайн, під час сьогоднішньої сесії міської ради депутати проголосували за те, аби підняти “верхівці” зарплатні.