Відділом благоустрою Ужгородської міської ради на облік взято близько 1700 дерев, «які можна вважати аварійними і які можуть становити небезпеку», розповіла речник міського голови Алла Хаятова. За її словами, «йдеться не про висоту дерев, а про їх вік, адже не кожне високе дерево можна визначати як аварійне».
Тим часом, «ступінь» аварійності дерев (в залежності від віку та й висоти, яка врешті є наслідком того ж віку) визначає спеціальна міжвідомча комісія, розповіла начальник відділу благоустрою міської ради Олександра Турянчик. «Комісія, беручи до уваги окремі заявки, що поступають, виходить на місце, визначає якісний стан дерев і після цього рекомендує провести обрізку, коронування або й видалення дерева», – сказала керівник відділу. Роботи зі зрізання і видалення, за її словами, проводяться, «враховуючи бюджетні призначення».
Загалом на омолодження та обрізання дерев «за сезон використано 69 тис. гривень бюджетних коштів, усього на відповідні роботи в бюджеті закладено 235 тис.», – каже Алла Хаятова. Омолодження та обрізання дерев проведено на 5-х великих об’єктах, окремо проведені аналогічні роботи із близько 500 деревами, повністю видалено 27 дерев.
27 дерев – з понад півтори тисячі, які становлять потенційну загрозу для перехожих, для водіїв авто, які страждають від кремезних каштанів, для мешканців будинків, на які падають 20-метрові смереки. І не завжди високі дерева, які ламаються від вітру під власною вагою, є «перестиглими», як їх називають фахівці. Могутні смереки, тополі, каштани потребують елементарного коронування, а за необхідності й зрізання – для попередження таких випадків, які мали місце в останні дні, і для убезпечення ужгородців від загрози їх падіння.
Однак влада, знаючи про потенційну небезпеку високих дерев, тим не менш, ради проблемі не дає. Так, сакури переносяться з місця на місце, дерева в Боздоському парку вирубуються з поясненнями підготовки парку до фан-зони під час Євро-2012 (якої, як виявляється потім, там не буде – вона «переноситься» до амфітеатру), а дерева-велетні падають тим часом прямо посеред вулиць на магістральних дорогах.
Зрізання дерев, розповів голова ужгородського зеленгоспу «Агромікс» Петро Харевич, проводиться силами працівників господарства. «Департамент міського господарства робить акт обстеження і виписує ордери, згідно з якими ми виконуємо роботу при наявності коштів», розповів Петро Харевич. Та не будь-яке дерево «зеленгоспівці» мають змогу видалити: за словами голови комунального підприємства, зрізання великих дерев «Агромікс» не проводить, оскільки для цього необхідна спеціальна техніка, яка в наявності є в управлінні МНС.
Відповідні роботи зі зрізання дерев рятувальники проводять за визначену плату, розповів начальник аврійно-рятувального загону спеціального призначення ТУ МНС України в Закарпатській області Віталій Гільтайчук. За його словами, обрізання дерев входить у перелік платних послуг, визначених Кабміном, і вартість залежатиме від об’єму виконаних робіт – починаючи від 700 гривень. За останній тиждень рятувальники вже чотири рази виїжджали на зрізання дерев, які надійшли від мешканців після останніх «падінь» дерев-велетнів. Ще три заявки, за словами Віталія Гільтайчука, «чекають своєї черги: замовлення ми виконуємо по мірі їх надходження».
Якщо мешканці, розуміючи небезпеку високих дерев, які ще до того ж «перестигли», готові оплатити послуги рятувальників, то міська влада на таку співпрацю не йде. Як розповів начальник аварійно-рятувального загону, представники міської влади на предмет зрізання високих дерев, визначених як аварійні, до рятувальників не звертались. З чого можна робити логічні висновки: високі дерева в місті просто не обрізаються – без участі спецтехніки МНС цього зробити просто немає можливості.
У міськраді стверджують, що вже ініційовано створення програми, яка допоможе владнати ситуацію із аварійними деревами. За інформацією речника міського голови, на це знадобиться близько 2 млн. гривень. Чи будуть використані кошти за призначенням (за умови, якщо будуть виділені), і наскільки влада переймається проблемою безпеки простих ужгородців – знову таки, питання часу.
