Густі Василь Петрович народився 21 березня 1951 року в селищі Королево Виноградівського району на Закарпатті, в сім’ї робітника-залізничника. Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету. Член Національної спілки письменників України (1978), Національної спілки журналістів (2000). Лауреат літературних премій ім. Дмитра Вакарова (1984), Федора Потушняка (1999, 2006, 2008), Зореслава (2010). За творчу працю відзначений почесними грамотами Закарпатської обласної ради, Закарпатської обласної державної адміністрації, Грамотою Верховної Ради України. У 2011 році В. П. Густі удостоєний звання "Заслужений працівник культури України".
Працював у редакції Великоберезнянської районної газети кореспондентом, редактором художньої літератури республіканського видавництва "Карпати", в апараті обласної державної адміністрації, обласної ради. На громадських засадах з 1996 по 2001 рік працював відповідальним секретарем, а з 2001 по 2005 рік – головою правління Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України. У 2012 році Василь Петрович знову очолив крайову письменницьку організацію.
Автор поетичних збірок "Перон" (1977), "Жадання дороги" (1982), "Обличчя" (1985), "Простеліть мені, мамо, рушник" (1991), "Пригорщ краплин" (1991), "Калина в інеї" (1991), "Зерно в ріллі" (1996), "Між берегами тиші" (1998), "Тиса камінь обтесала" (2001), "Березове колесо" (2005), "Опрісники" (2006), "Ріка під кригою" (2009), спогади-есеї "Кого я знав, кого люблю" (2007), збірки гумору, сатири, байок "Прибайки з таратайки" (1997), "Подарунок від інвестора" (2005), віршовані п 'єси "Як Рак-неборак Козу розуму навчив" (2000), літературознавчого нарису про поета Карла Копинця "Незвідана стежина думку кличе" (1997), книжки оповідок "Пляшка бургундського" (2003), літературного запису книги Івана Черкуна "Завжди з полем" (1984). Спільно з Василем Попом упорядкував антологію малої закарпатської прози "Сонце над Карпатами", яка вийшла словацькою мовою у м. Кошице (Словаччина, 1985). Упорядкував збірки творів молодих авторів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей "Дзвінке джерело" (1983), "Відлуння" (1985), "Витоки" (1988). В. Густі головний упорядник і автор передмови до антології "Закарпатська поезія ХХ століття" (2003).
До репертуару державного заслуженого Закарпатського народного хору ввійшли вокально-хореографічні композиції на його слова — "Шовкова косиця", "Подаруй мені берізку", "Червона калина". Низку його поезій поклали на музику композитори С.Мартон, М.Панченко, В.Теличко, В.Гайдук, М.Попенко, С.Гіга, П.Готвоні, В.Циганин, З.Слободян, П.Матій, І.Піров та ін.
В.Густі звертається до різних форм і жанрів поезії, а найважливіше те, що він особливо вимогливий до художнього рівня своїх творів, домагається досконалості форми і глибини проникнення в сутність відображуваного. Завдяки цим якостям його твори мають непересічну мистецьку цінність.
Ряд творів поета надруковано у перекладі на російську, угорську, німецьку, словацьку, румунську, киргизьку, осетинську і таджицьку мови.
Запрошуємо усіх бажаючих познайомитися з автором та відкрити для себе світ його творчості.
Вхід – вільний.