На які пенсії можуть розраховувати заробітчани, котрі працюють за кордоном?

У нинішній час інформатизації й глобалізації, здається, нікого й нічим не здивуєш. Одначе, вникати у суть понять, передбачати і знати, як вони реально впливатимуть на твоє життя в майбутньому,- змушений кожен. Тим паче, що все змінюється – часто й безповоротно. «Закарпатець за кордоном». Ця словосполука за останні два десятиліття у повсякденному сприйнятті наших краян грає різноманітними  аспектами: від престижної роботи, добрих заробітків,  медичного страхування, достойного житла, євросоюзівської пенсії на старість – до частих, хай і  колишніх, «контактів» з вітчизняною так званою мафією,  а просто кажучи – рекетирами з рідних міст і сіл цих же будівельників, котрі «з кожної голови» нахабно вимагають  сплачувати данину;  вимушених простоїв без роботи, нічлігів у переповнених і наскрізь прокурених кімнатах, харчування «на скору руку», обманів «клієнтами»-роботодавцями,  переслідувань з боку «чужинецької» поліції через відсутність неналежно оформлених документів або й  перебування в країні з простроченими візами, та, чого доброго, й потрапляння до в’язниць через власну безшабашність…

Негатив, ясна річ, приносить негаразди у кожну родину, накладаючи печать печалі  і на старих батьків, і юних дружин та малолітніх дітей. Та як не дивно,  доброго все ж таки більше, аніж  поганого. Тому й по сьогодні, незважаючи на кризу, працює наш брат по всьому простору країн європейської унії. Переплачує «добродіям» за візи, за можливість знайти роботу і доброго «клієнта»,  домовленості «в разі потреби» з поліцією, «кришування» від «своїх стрижених»… А що ж робити, куди діватися, в який бік їхати?.. Удома навіть про таку-сяку роботу, хай і сезонну, поки що годі й мріяти…

         НАША ДОВІДКА. Закарпатська, окрім м’яких природно-кліматичних умов,  від сусідніх областей України відрізняється й багатьма «нестандартними» й жорсткими соціальними контрастами. Один із них такий: з понад 1, 24 млн. жителів – лише третина мешкає в містах, а  три чверті – у селах, більшість з яких вирізняється сучасними великими й просторими газифікованими будинками,  центральними водогонами, асфальтними дорогами, непоганим медичним забезпеченням, середніми школами, садиками, розгалуженою торговельною й ресторанною мережею, неподалік розташованими численними санаторіями й курортами,  кабельним і супутниковим телебаченням, стільниковим зв’язком… Це справді модерні населені пункти. Словом, живи, душе, й веселися. Така картина з одного боку. З іншого -  цілковита відсутність роботи як у низинних, так і в гірських селах. Через що до 90 відсотків лише чоловіків працездатного віку (окрім з півдесятка працівників сільрад, учителів і медиків та поодиноких підприємців) змушені шукати роботу десь інде, залишаючи дружин і сім’ї ґаздувати вдома.

         …Але коли тобі ледь минуло двадцять-тридцять років і їдеш з дому заробити, аби принести копійку, -  то про таку справу, як майбутня пенсія, взагалі й не подумовуєш. Аргументи у цих хлопців, з якими довелося спілкуватися впродовж  січневих свят, - такі: «най раз доживу», «хто знає, що і як доти зміниться», «моїм дітям треба їсти і вчитися сьогодні, а я сяду, складу руки й буду думати про свою пенсію, до якої так далеко, як  на Місяць пішки!?. Може би з мене сусіди сміялися», «мені будуватися треба», «жона хоче файну машину, а в мене уже десять років стажу є, та ще й де мої шістдесят два, а може й сімдесят – постійно балакають, що й далі підвищуватимуть пенсійний»…

         Словом, проблема в більшості випадків «зависає».

         Може б на неї й не варто звертати увагу, оскільки це особиста справа кожного. Та якщо замислитися глибше, то вона щодалі набиратиме  все глибшого суспільного значення. Адже тільки в Чехії, будівельний і ринок побутових послуг якої закарпатці, як і українці з інших регіонів, освоїли давно і  першочергово, -  за неофіційними даними працює ледь не 53 тисячі робітників з нашої держави. (І може статися так, що незабаром більшості з них не продовжать дозволи на працю – своїх аж 600 тисяч трударів ніде прилаштувати. Криза). А скільки наших заробітчан у таких великих країнах Євросоюзу, як Італія, Іспанія, Польща, а також у Португалії, Бельгії, Данії, Словаччині, Англії, Німеччині?!.

         Хай там як, але ж два аспекти даної проблеми вже нині викликають тихе невдоволення сусідів, котрі працюють «на вітчизняний ринок»: чому вони, закордонні заробітчани, не сплачуючи жодних податків із високих за нашими мірками зарплат, - а користуються всіма суспільними благами тут?.. Або, що нерідко трапляється, «роздобувши» довідки про доходи, - ще й субсидії отримують, приховуючи реальні суми заробленого? «Де соціальна справедливість!.. – волає знайомий учитель пенсійного віку. –  На саму пенсію не вижити. Мушу продовжувати працювати, ніяковіючи інколи перед молодими колегами через кількість виділених годин. З мене справно й постійно стягують податки, я повинен, образно кажучи, утримувати міліціонера, лікаря, армійців, штат сільради і т. д., а мої колишні учні, дітей котрих я вчу, ще й насміхаються з моєї, вибачте, «нерозторопності» - не вмієте, мовляв, жити…». «Я їм чітко кажу: настане час і самі будете бігом бігти сплачувати і податки, і відрахування на пенсії, інакше вам скажуть недвозначно – забирай і свої чада у ті Європи, там задарма не порозкошуєш. Тут ні за що не платиш, зате всім користуєшся. А пенсії тобі, дорогий, у нас не бачити – ти збагачував чужу економіку… Це, - продовжує педагог, - незабаром так і  буде, якщо матимемо справжню державу.» Отож, пенсійне забезпечення також набуває і щодалі набуватиме  певних рис  соціальної заздрості й напруги. Це можна й віднести до другого аспекту загальної проблеми, хоча не скрізь він виступає поки що однаково рельєфно. Та зважати державним структурам на це слід уже сьогодні. Бо ж подібні соціальні аномалії у тій же Європі намагаються усунути уже в зародковому стані. В Україні ж, понад сім мільйонів активних громадян якої (за офіційними даними) трудиться за рідними рубежами, про це чомусь воліють мовчати. Доки?..

         Та повернімося до проблем попередніх.

         ДО РЕЧІ. На Закарпатті зараз проживає майже 285 тисяч пенсіонерів (плюс 9 тис. 800 осіб  пенсіонерів- військовиків), а це -  23,7%, практично четвертина  від 1 млн. 240 тис. населення. І їхня чисельність, як і народжуваність малюків,  має тенденцію до  зростання. У багатьох сільських сім’ях налічується  по два або й по три пенсіонери – особливо в тих, у яких мешкають старожили. Нерідко –тим паче в неблагополучних родинах, зауважують  працівники соціальної служби,- спостерігається така картина: на пенсію діда й баби живуть їхні діти й онуки, не дуже турбуючись пошуком роботи, адже держава ще й субсидію підкине. Це такі собі люмпен-рантьє, вирощені  в умовах новоукраїнської постійної передвиборної соціальної задобрюваності. Таким чином у нас,  борючись з бідністю, плодять нових трутнів, витрачаючи з бюджету немалі кошти на їхнє утримання через систему субсидій на світло, газ, воду...

         Це надто складний і дуже чутливий вузол проблем. Але нашій центральній владі, незважаючи на відгомін старої і поки що ледь чутний гуркіт нової  кризи та осінні вибори до парламенту, його також доведеться розв’язувати. Інакше треба буде розрубувати. А тоді може бути дуже болісно  й дорого.

Цими роздумами хочемо допомогти сьогоднішнім молодим людям хоча б частково вникнути в ту проблему, яка чекатиме на них через роки, але про яку їм слід пам’ятати і дбати вже нині. Бо потім може стати не просто пізно, а непоправно пізно. Отже, на які пенсії можуть розраховувати нинішні молоді заробітчани, котрі працюють за кордоном здебільшого, як вони висловлюються, «начорно»?  

         З цим питанням  звертаємося до начальника головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Анастасії Пентек:

         - Людей краще попередити, сказавши їм правду, - якщо працюють за кордоном неофіційно – не матимуть права на пенсію ні тут, ні там. Тоді навіть молоді хлопці задумаються, а не махатимуть рукою, мовляв, якось то ще буде… Продовжу цілком бюрократично: аби претендувати на пенсію або ж на соціальний захист, будь-хто з громадян згідно закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» має право добровільно застрахуватися і сплачувати за себе відповідні внески до Пенсійного фонду. Страховий стаж повинен становити не менше, ніж п’ятнадцять років. Інакше особа не матиме права на пенсійне забезпечення.  До речі, такого поняття, як трудовий стаж уже немає після того, як  1 січня 2004 року вступив у дію вищезгаданий закон. Його замінено на стаж страховий, що передбачає обов’язкову сплату страхових внесків. Але, як не дивно, законодавець цим самим полегшив становище і заробітчан. Тепер, якщо людина працює за кордоном навіть нелегально, та в Україні сплачує пенсійні внески, то може розраховувати на пенсію. Мінімальний внесок становить 33,2 % від рівня мінімальної зарплатні.

         Пенсія з-за кордону й за кордон – справа непроста

         - А якщо в разі, не дай Боже, якогось нещасного випадку робітник став інвалідом?.. – далі запитую Анастасію Пентек.

         - Не сплачував – не має права ні на інвалідну пенсію, ні – у випадку смерті – сім’я не має права на допомогу по втраті годувальника… Такий закон.

         - Багато хто із заробітчан поступає за логікою: доживу – і так пенсію дадуть або ж нарахують по старості.

         - Нічого не дадуть і не нарахують, якщо не матиме 15-річного страхового стажу. Він може навіть не працювати усе життя, але якщо внески до Пенсійного фонду сплачуватиме – може цілком розраховувати на пенсію.

         - Наша  держава через структури Пенсійного фонду, незважаючи ні на які труднощі, повинна все ж таки дбати про своїх громадян: роз’яснювати, попереджати, консультувати…

         - Це тією чи іншою мірою робимо. Через відомчу та іншу пресу, радіо й телебачення, під час проведення прийомів громадян  тощо. Просто цікавляться цими питаннями переважно люди старшого віку, а молоді дуже-дуже зрідка…Ми добре знаємо проблему безробіття, як і те, що  велика кількість працездатного населення вимушена шукати можливість  працевлаштовуватися за межами країни. Старість, як співається у відомій пісні, попри щоденні клопоти житейські, приходить непомітно. І не зважає на те, де ти живеш або працюєш…Тому на сьогоднішній день Україною укладено міжнародні угоди, які передбачають підсумування періодів страхування, накопичених на території двох держав із Латвією, Литвою, Естонією, Чехією, Словаччиною, Болгарією, Іспанією, Угорщиною, деякими країнами колишнього Радянського Союзу... Розмір пенсій визначається кожною державою окремо за страховий стаж, набутий на її території. Триває підготовча робота щодо укладення подібних договорів із Ізраїлем, Німеччиною, Португалією, Румунією, Польщею,Чорногорією, Сербією...

При призначенні пенсій громадянам України, які працюють або працювали в Російській Федерації, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Туркменистані, Узбекистані, які є учасниками угоди про гарантії прав громадянам держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, а також в Білорусі, Молдові, Грузії, Азербайджані, які підписали двосторонні угоди, враховується трудовий стаж, набутий на території цих держав (у тому числі періоди добровільної сплати внесків до Пенсійного фонду України, а також на території колишнього СРСР  до часу набрання чинності цих угод). Призначення і виплата пенсій у цих випадках здійснюватиметься за територіальним принципом, тобто за законодавством країни проживання.

Повірте: ми постійно опікумося громадянами, які працювали або працюють за кордоном. Тому у Пенсійному фонді України і створено управління міжнародного співробітництва.

         - Нас зараз цікавить стан справ насамперед у Закарпатській області, адже наші земляки трудяться уже цілі два десятиліття за кордоном – як у чотирьох державах, які з нами сусідять, так і у віддалених країнах Євросоюзу…

-Так. Це досить складні питання, що вимагають насамперед кваліфікованих спеціалістів і точних правил призначення пенсій. З цим люди звертаються постійно. Тому в нашій області ще у 2003 році створений відділ іноземних пенсій. Його завдання - контроль за дотриманням вимог міжнародних угод зі Словаччиною, Чехією та Угорщиною, а також питання пенсійного забезпечення жителів області, які працювали у Литві, Латвії та Естонії. Тут можна виділити два основні аспекти: перший –  підтвердження стажу, набутого на території України, другий – призначення пенсій громадянам, котрі постійно проживають за рубежем.

 З огляду на це, здійснюється правовий аналіз отриманих із-за кордону документів,  уточнення страхового стажу та заробітної плати. Через невідповідність вимогам чинного пенсійного законодавства щодо кожної четвертої справи наші спеціалісти вимушені  відмовляти в призначенні пенсії. Після призначення іноземної пенсії сформована справа направляється до Пенсійного фонду України для подальшого переказу належних людині сум. Виплачуються гроші щоквартально за місцем проживання.          

- З роками, гадаю, зростає кількісно нарахування  таких пенсій?

- Так, тенденція надходжень запитів та документації за останні роки показує на поступове, але  неухильне збільшення звернень як громадян, що працювали за кордоном,  так і осіб, котрі переселилися на постійне місце проживання до інших країн. Приблизно зростання становить до 15 відсотків щороку. Така динаміка зрозуміла, адже за різними оцінками на сьогоднішній день  п’ять і більше мільйонів українських громадян працює за кордоном, ще декілька мільйонів наших колишніх співвітчизників постійно проживають у інших країнах.

         - Це зрозуміло. Але ж наші люди працюють і в тих численних державах різних континентів – навіть у Південній Кореї і Південній Африці, з якими Україна поки що не уклала відповідних угод. Як бути їм при виході на пенсію?

- Такі громадяни змушені самостійно подбати про свою пенсію. Правда, Пенсійний фонд України потурбувався і про них, розробивши – хай він і звучить досить бюрократично і вимагає точності , але ввібрав у себе всі необхідні аспекти справи, - «Порядок добровільної участі в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за спрощеною процедурою».

Отже, такі особи  повинні повідомити про свій намір Пенсійний фонд України через Інтернет або через контакт-центр. Після цього з Києва надсилають тій людині для підписання договір про добровільну участь у пенсійному страхуванні та довідкову інформацію: номер телефону і час,  адресу веб-сайту.

Сплата страхових внесків здійснюється шляхом перерахування коштів в іноземній валюті на окремі рахунки Пенсійного фонду, відкриті у ВАТ “Укрексімбанк” у м. Києві.

Інформація, а саме: форми заяви і  договору, рекомендовані розміри внесків у гривнях, у доларовому чи іншому еквіваленті, рахунки Пенсійного фонду, банківські реквізити тощо  розміщені у спеціальному розділі на сайті www.pfu.gov.ua, або ж за дзвінком до контакт-центру Пенсійного фонду України за телефоном 0-800-503-753 (для мешканців усіх регіонів України дзвінки є безкоштовними), або ж до головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за телефоном (0312) 61-72-06, наших підрозділів у містах та районах області.

На сьогодні в Закарпатській області понад 300 чоловік уклали договір добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, в тому числі 32 особи, які працюють за кордоном.

   Перший в Україні відділ іноземних пенсій - на Закарпатті  

 Зараз це вже історія. Але функції з виконання міжнародних договорів головне управління в Закарпатській області розпочало зразу, як тільки Пенсійний фонд України почав призначати і виплачувати пенсії за кордон, тобто 2001 року. Тоді  в основному робота полягала в оформленні формулярів та підтвердженні українського страхового стажу для компетентних органів Угорщини. Однак час ішов уперед.  Україною укладалися договори з іноземними державами про соціальне забезпечення. Тоді й створили, у квітні 2003-го, відділ іноземних пенсій, до речі, перший в Україні. Відтоді його дія розповсюджується на три сусідні країни: Словаччину, Чехію й Угорщину. Нині тут працює шість спеціалістів, які не лише досконало володіють відповідними мовами, а й вивчили нормативну документацію. Роботу цих спеціалістів умовно можна розділити два основні напрями: перший –  підтвердження стажу, набутого на території України, другий – призначення пенсій громадянам, що постійно проживають за кордоном.

На даний здійснюється переказ коштів 71 особі, яким призначені пенсії країнами Балтії та Болгарією. Виплата проводиться щоквартально на поточний банківський рахунок одержувача. До речі, середньомісячний розмір становить 1050 гривень.

Як відомо, певну частину населення  Закарпаття складають угорці. Останніми роками спостерігається переїзд людей на постійне проживання до цієї країни і зрідка  - навпаки. Тому  один   із  пріоритетних  напрямків - виконання  угоди, підписаної між СРСР   та  Угорською  Народною  Республікою  і чинної  ще  з 1 липня 1963  року. Згідно з нею, яку пенсію отримує тамтешній лікар або інший фахівець, таку ж  отримує і той лікар, котрий виїхав з України. Правда, угорці хочуть переглянути цей порядок і наслідувати словаків і чехів та перейти на пропорційну систему нарахування. Тобто, тим українським громадянам (колишнім і нинішнім), котрі живуть за кордоном, наші пенсійники призначають таку пенсію, яку ця людина заробила за час, який проживала й працювала в Україні. І через ПФУ спрямовують виплату пенсіонерам у національній валюті тих країн. А вже пенсійні інституції словацькі, чеські, а незабаром очевидно й угорські, - призначать їм іншу частину пенсії.                                                       

До речі, щороку  з  Угорської  Республіки  надходять  понад 600  запитів  стосовно  підтвердження  страхового  стажу  та  надання  інформації  про  отримувану    пенсію. Понад 200 осіб щороку звертаються за припиненням виплати української пенсії та переселяються на  постійне  проживання  до Угорщини.

Особи, які  працювали  в  Угорщині  та  постійно  проживають  в  Україні  також можуть  звернутися  про зарахування  цього  стажу  при  призначенні  української  пенсії.

Таким чином  у  наших  “заробітчан”  з’явиться  можливість  одержувати  пенсію  з  Угорщини  відповідно  до  відпрацьованого  на  її  території  стажу.

За словами Анастасії Пентек, 3800 чоловік, які нині проживають в Угорщині, заробили стаж роботи в Україні. Їхні документи зібрані на Закарпатті й відпралені до Будапешта. (А приблизно 2200 з них уже отримували пенсії в Україні, а потім виїхали).

НАША ДОВІДКА. Від початку роботи з документами іноземних установ головним управлінням ПФ у Закарпатській області підготовлено формулярів-підтверджень стосовно стажу роботи на території України більш ніж на 11 тисяч осіб, призначено 1116 іноземних пенсій, прийнято 397 рішень про відмову в призначенні пенсії. Крім того, забезпечено кваліфікований переклад понад 10 тис. документів, направлено майже 9 тис. запитів щодо підтвердження стажу, заробітку тощо.

Вже підписана і ратифікована угода про соціальне забезпечення з Португалією, яка набере чинності після завершення договірними сторонами внутрішньодержавних процедур.

…Вир житейський може закинути людину будь-куди в світи далекі й близькі. Але наголосимо ще раз: якщо ставитися до цієї надто важливої справи кожному з майбутніх і теперішніх пенсіонерів відповідально, то начебто не все так і складно. Просто, як кажуть старі мудрі верховинці, - про пенсію думай замолоду, бо на старості літ і так буде про що розмірковувати... І вони, ці убілені сивиною й згорблені вагою років, карпатські аксакали, повірте, - мають правду!

Ужгород.

На фото: начальник головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області Анастасія Пентек.

Теги: пенсії, заробітчани

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати