У Чинадієві на могилі січовика Михайла Петричка встановили Хрест ОУН (ФОТО)

Його донька Тетяна Бартош, яка чекала нас біля кладовища, розповіла, що батько помер торік 20 липня на 87-му році життя. Лікував очі, а стався інсульт. Згадує, що майже щодня за обідом він розповідав їй якісь моменти зі свого життя та Карпатську Україну.

Саме на його могилі, що на місцевому кладовищі в урочищі Гірка, й встановили надгробну плиту із житомирського граніту (до речі, із такого ж зроблений мавзолей у Москві) із надписом «Михайло Петричко, учасник Карпатської Січі, член ОУН, в’язень мадярських і совєтських концтаборів, нагороджений орденом «За заслуги» 3 ступеня», а також класичний надгробний дзеркальний хрест, який зазвичай встановлюють найвідомішим діячам ОУН за сміливість, мужність і відвагу.

Ці деталі «Часу Закарпаття» розповів земляк січовика (нині мешканець Києва), представник Молодіжного націоналістичного конгресу Ярослав Ілляш, який і запропонував ідею встановлення пам’ятника. А виготовив його майстер із села Ключарки Михайло Васько. 95 % його вартості, як виявилося, гроші студентів із різних міст України (навіть Донецька та Сум), США, Німеччини, а ще – екс-міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка, нардепа Андрія Парубія та багатьох інших. На Закарпатті одним із перших, хто взявся допомагати, був депутат облради Михайло Качур.

Біля могили зібралися не лише побратими, але й односельці. Пенсіонерка Катерина Каратнюк каже, що до того встигла на пошту за пенсією, а звідти прибігла сюди, бо не могла пропустити таку подію. «Дядя Міша був дуже хорошою людиною і я горда, що жив поряд із нами. Завжди вітав із Пасхою, не раз приносив нам сливи», – каже, не приховуючи сліз, жінка.

Натомість побратим Іван Мешко із Ужгорода згадує: «Коли Михайло повернувся із таборів, то не питав мене про сім’ю чи здоров’я, а лише дорікнув, мовляв, нащо ти мені писав листи, наражаючи власну родину на небезпеку». Додав, що побратим «будував Україну». Вдова січовика Михайла Петричка, колишній педагог Катерина Емануїлівна, яку весь час під руки тримали колегині, тихо підправила: «Українську Україну». До речі, у Чинадійові січовик мешкав на вулиці Президента Карпатської України А.Волошина, а із січня одну із вулиць назвали його іменем.

Урочистості завершилися молебнем та освячення надгробного пам’ятника, а також гімном України.

Теги: Петричко, хрест, ОУН

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати